Стелс (технологія) — Вікіпедія

K32 HMS Helsingborg
Sea Shadow

Стелс (англ. Stealth) — комплекс методів зниження помітності бойових машин у радіолокаційному, інфрачервоному та інших областях спектру спостереження шляхом спеціально розроблених геометричних форм і застосування радіопоглинаючих матеріалів і покриттів, що разом призводять до різкого зменшення потужності сигналу, відбитого в напрямку приладів спостереження, і тим самим підвищують виживання бойової машини.

Northrop Grumman B-2 Spirit

Методи зниження помітності забезпечуються головним чином за рахунок вибору форми, що сприяє відбиттю хвиль у бік від випромінювача РЛС, та поглинання хвиль спеціальними покриттями. Ще одним напрямком зниження помітності є використання радіопрозорих конструктивних матеріалів.

Технології зниження помітності є самостійним розділом військово-наукової дисципліни електронних засобів протидії, охоплюють дисципліни й технології проектування та виготовлення військової техніки (літаків, гелікоптерів, кораблів, ракет тощо). У результаті застосування технології ефективна площа відбиття радіосигналу зменшується до одиниць метрів, а в окремих зразках — до 0,2–0,3 м².

Можливо, вперше Stealth-технології були застосовані в 1943 році на німецькому реактивному винищувачі-бомбардувальнику Horten Ho 229[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Myhra, David. «Northrop Tests Hitler's 'Stealth' Fighter.» Aviation History, Volume 19, Issue 6, July 2009.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]