Стефано делла Белла — Вікіпедія

Стефано делла Белла
італ. Stefano della Bella
Худ. Венцеслас Холлар. Портрет Стефано делла Белла.
При народженні італ. Stefano della Bella
Народження 18 травня 1610(1610-05-18)
Флоренція
Смерть 12 липня 1664(1664-07-12) (54 роки)
  Флоренція
Національність італієць
Країна Італія
Жанр оргамент, пейзаж
Навчання Ораціо Ванні, Чезаре Дандіні,
Діяльність гравер, художник, рисувальник, графік, майстер офорту, гравер
Напрямок бароко
Роки творчості 1626-1663
Покровитель Лоренцо ді Фернандо де Медічі
Вплив на Джуліо Паріджі, Реміджо Кантагалліна, Жак Калло
Відомі учні Livio Mehusd[1]
Член Академія витончених мистецтвd
Твори орнаменти, пейзажі, анімалістичний жанр
Роботи в колекції Штедель, Музей Прадо, Естонський художній музей, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd[2], Музей Грунінгеd, Альбертіна, Національна галерея Вірменії, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Музей Валкгоф-Кам[4], Ackland Art Museumd[5], Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Єльський центр британського мистецтваd, Vanderbilt University Fine Arts Galleryd, Рейксмузей, Королівський замок на Вавелі, Реннський музей образотворчого мистецтва, Музей Ґетті, Print Collectiond[6] і Музей Бойманса - ван Бенінгена[7]

CMNS: Стефано делла Белла у Вікісховищі

Стефано делла Белла (італ. Stefano della Bella; 18 травня, 1610, Флоренція — 12 липня, 1664, Флоренція) — італійський художник і графік з міста Флоренція XVII століття.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Народився у місті Флоренція. Батько був скульптором і працював помічником у майстерні Джованні да Болонья. Тому, волаючи надати синові забезпечене майбутнє, схилив до опанування малюнка і графічних технік в майстерні ювеліра та медальєра. Приблизно з 1623 року він навчався у гравера Ораціо Ванні та його родича Джованні Баттіста Ванні та Чезаре Дандіні, де опановував техніку живопису. Стефано делла Белла починав як художник і малювальник, позаяк у Флоренції був культ малюнка з доби відродження.

Перші самостійні твори молодого художника відомі з 16261627 рр. До першого флорентійського періоду належать гравюри «Бенкет товариства Піячеволі» та «Урочистості з нагоди канонізації Андреа Корсіні». Згодом його патроном став князь Тосканський Лоренцо ді Фернандо де Медічі.

Відомо, що Стефано дела Белла копіював графічні твори Жака Калло і художня манера останнього помітно вплинула на його твори. Жак Калло працював у Флоренції в період 16111621 рр. і у місті знали його твори у оригіналах.

Римський період[ред. | ред. код]

За сприяння князя Лоренцо ді Фернандо де Медічі Стефано делла Белла відіслали на стажування до Рима. Стажування у Римі і вивчення творів мистцтва, зосереджених у папській столиці, розтяглося на шість років (1633-1639). За припущеннями, він не поривав зв'язку із впливовими багатіями Флоренції і приїздив туди, виконуючи замови на декор при похованнях та на різні урочистості. В графічних творах митця цього періоду вбачають впливи Реміджо Кантагалліни та Джуліо Паріджі.

Відомо, що він працював у майстерні Реміджо Кантагалліни.

Одинадцять років у Парижі[ред. | ред. код]

1639 року Стефано дела Белла прибув у Париж, де працюватиме до 1650 року. Як майстер і художник декоратор, він добре відчував специфіку французького мистецтва, де непогано укладався у вимоги до орнаментального мистецтва, що розквітло на той час у столиці Франції. Він виборов власне місце також у конкурентній боротьбі з французькими майстрами орнаментальної гравюри середини XVII ст.

1647 року він відвідав також Голландію, бо знав про офорти, створені художником Рембрандтом.

Стефано дела Белла був автором шести орнаментальних серій, п'ять із котрих були виконані у Паризький період. Лише останню серію гравюр він виконав по поверненню у Флоренцію.

Графіка паризького пріода[ред. | ред. код]

Останні роки[ред. | ред. код]

Останні роки гравера пройшли у рідній Флоренції. Він помер у Флоренції 12 липня 1664 року.

Вибрані твори (графіка)[ред. | ред. код]

Стефано делла Белла. Фронтиспис до твору Галілео Галілея
  • «Бенкет товариства Піячеволі»
  • «Урочистості з нагоди канонізації Андреа Корсіні»
  • графічна серія «Гавані»
  • «Польське посольство графа Осоліньського»
  • «Орнаменты», «Фризи», «Елементи»
  • «Картуши»
  • «Гротески»
  • «Блокада міста Аррас»
  • «Новий міст (Париж)» («Le Pont Neuf»)
  • «Танок смерті»

Галерея обраних творів[ред. | ред. код]

Стефано делла Белла. «Дипломатичне представництво польського графа Єжи Оссоліньського прибуло до Рима». 1633 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефано делла Белла

Джерела (література)[ред. | ред. код]

  • «Орнаментальная гравюра 17 века», Гос. Эрмитаж, каталог выставки, Ленинград, «Искусство», 1986
  • PhD. Massar Presenting Stefano della Bella, Seventeenth-century Printmaker, New York, 1971. (англ.)
  • PhD. Massar Stefano Della Bella. Catalogue raisonné Alexandre De Vesme, New York, 1972. (англ.)
  • A. Forlani Tempesti Stefano Della Bella. Incisioni, Firenze, 1972. (итал.)
  • A. Forlani Tempesti Mostra di incisioni di Stefano Della Bella, Firenze 1973. (итал.)
  • Jacques Callot Stefano Della Bella, dalle collezioni di stampe della Biblioteca degli, Intronati di Siena // Catalogo della mostra, Siena, 1976. (итал.)
  • Ortolani T. Stefano Della Bella, Aggiornamento del «Catalogue Raisonné» di A.De Vesme e Ph.D.Massar, Piacenza 1996
  • Stefano Della Bella, Musée des Beaux-Arts de Caen, 1998. (фр.)
  • Talbierska J. Stefano Della Bella — Etchings from the Collection of the Print Room of the Warsaw University Library, Varsavia, 2001. (англ.)
  • Stefano della Bella — Ein Meister der Barockradierung, Staatliche Kunsthalle, Karlsruhe, 2005. (нем.)
  • Stefano della Bella — Incisioni della Pinacoteca Tosio Martinengo // a cura di Roberta D’Adda, Elena Lucchesi Ragni, Maurizio Mondini, Brescia, 2007.