Сто днів після дитинства — Вікіпедія

Сто днів після дитинства
рос. Сто дней после детства
Жанр драматичний фільм
Режисер Соловйов Сергій Олександрович
Сценарист Александров Олександр Леонардовичd
У головних
ролях
Boris Tokarev-Khrunovd
Оператор Калашников Леонід Івановичd
Композитор Шварц Ісаак Йосипович
Художник Борисов Олександр Тимофійович
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 94 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1975
IMDb ID 0072208

«Сто днів після дитинства» (рос. «Сто дней посля детства») — російський радянський художній фільм 1975 року режисера Сергія Соловйова. Фільм починає трилогію, продовжену стрічками «Рятівник» та «Спадкоємиця по прямій».

Сюжет[ред. | ред. код]

У піонерському таборі, розташованому поруч із старовинною садибою, хлопці разом з вожатим зайняті постановкою лермонтовського «Маскараду». Молодий Дмитро знаходить тут справжню дружбу і пізнає радість і гіркоту першого кохання…

У ролях[ред. | ред. код]

Творча група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]