Стробоскоп — Вікіпедія

Стробоскоп (від грец. στρόβος — «крутіння», «безладний рух» і σκοπέω — «дивлюся») — прилад, що генерує швидко повторювані яскраві світлові імпульси. Спочатку був іграшкою.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Стробоскоп — демонстраційний або контрольно-вимірювальний прилад, дія якого ґрунтується на стробоскопічному ефекті (2-й тип), який завдяки імпульсному освітленню дозволяє візуально «зупиняти» предмет, що швидко обертається, або навіть спостерігати його уявний рух у зворотному напрямку, простежувати окремі фази руху тіла у його польоті тощо. В сучасних стробоскопах як освітлювачі використовуються газорозрядні імпульсні лампи, а також імпульсні лазери.

Історія[ред. | ред. код]

Жозефу Плато з Бельгії приписують винахід стробоскопа у 1832 році, коли він використав диск з радіальними прорізами, який обертався під час перегляду зображень на окремому колесі, що оберталося. Прилад Плато став відомий як «фенакістоскоп». Майже одночасно і незалежно австрієць Симон Ріттер фон Штампфер винайшов пристрій, який він назвав «стробоскопом», і саме його термін використовується сьогодні. Етимологія походить від грецьких слів στρόβος — strobos, що означає «вир» і σκοπεῖν — skopein, що означає «дивитися».

Перші винаходи мали не лише важливе застосування для наукових досліджень, але й одразу ж здобули популярність як методи створення рухомих зображень, і цей принцип був використаний у численних іграшках. Інші ранні піонери використовували дзеркала, що обертаються, або вібруючі дзеркала, відомі як дзеркальні гальванометри.

У 1917 році французький інженер Етьєн Омічен запатентував перший електричний стробоскоп,^[1] одночасно сконструювавши камеру, здатну знімати 1000 кадрів на секунду.

Гарольд Юджин Еджертон («Док» Еджертон) використовував миготливу лампу для вивчення деталей машин у русі.^[2] Згодом General Radio Corporation випустила цей пристрій у вигляді «Strobotac» — раннього прикладу комерційно успішного стробоскопа.^[3]

Пізніше Еджертон використовував дуже короткі спалахи світла для створення нерухомих фотографій об'єктів, що швидко рухаються, таких як кулі в польоті.

Застосування[ред. | ред. код]

Стробоскоп застосовується для вивчення швидкоплинних процесів, напр., при збагаченні корисних копалин (відсадка, ґрануляція, подрібнення у струминних млинах тощо), вимірювання швидкості обертання валу, імпелера, шківа тощо.

Часто використовується на вечірках, дискотеках і рок-концертах.

Музичний стробоскоп — один з варіантів світлодинамічної установки для дискотеки, що використовує спалахи з різною частотою імпульсної лампи.

Строботахометр — стробоскоп для визначення швидкості обертання.

Також стробоскоп — прилад для спостереження швидких періодичних рухів, дія якого засновано на стробоскопічному ефекті.

Див. також[ред. | ред. код]

• Стробоскопічний ефект
• Строботахометр

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання[ред. | ред. код]

• Стробоскоп в БСЭ
• Ефект стробоскопа в дії [Архівовано 16 червня 2011 у Wayback Machine.]
• Схеми стробоскопів [Архівовано 30 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Схема музичного стробоскопа [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Схема стробоскопа на ИФК-120, імпульсні лампи ИФК-120
• Історія машин. Стробоскоп^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ (фр.) Les grands Centraux : Étienne Œhmichen (1884—1955] — Centrale-Histoire — École centrale Paris
2. ↑ Studies at MIT: 1926–1931 " Harold "Doc" Edgerton. 28 листопада 2009. Процитовано 28 листопада 2009.
3. ↑ Trade catalogs from General Radio Corp.