Ступницька Катерина Вікторівна — Вікіпедія

Катерина Ступницька; Ступницька Катерина Вікторівна
	Сержант
Загальна інформація
Народження	11 квітня 1996; с. Залізниця, Корецький район, Рівненська область, Україна
Смерть	10 березня 2022; поблизу смт Макарів, Бучанський район, Київська область, Україна; (загибель під час обстрілу)
Поховання	с. Залізниця, Рівненський район, Рівненська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українка
Військова служба
Роки служби	2016—-2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	14 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України; Російське вторгнення в Україну (2022) Російський наступ на північ України (2022) Бої за Макарів; ; ;
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ступницька.

Катерина Вікторівна Ступницька (11 квітня 1996, с. Залізниця, Корецький район, Рівненська область, Україна — 10 березня 2022, поблизу смт Макарів, Бучанський район, Київська область, Україна) — український військовий медик, сержант Збройних сил України. Загинула під час російського вторгнення в Україну. Герой України (19 березня 2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 11 квітня 1996 року у селі Залізниця Рівненської області. Закінчила Дубенський медичний коледж. Першим місцем роботи був ФАП у селі Даничеві Рівненської області.

Згодом дівчина уклала контракт для проходження військової служби. З 2014 року на передовій неодноразово рятувала життя захисників і захисниць України^[1].

З 2016 року сержант Катерина Ступницька проходила військову службу на посаді санітарного інструктора медичного пункту 3-го механізованого батальйону в 14-й окремій механізованій бригаді у місті Володимирі Волинської області. Неодноразово, з нетривалими відпустками, була на передовій в зоні ООС. У вересні 2021 року продовжила контракт ще на рік^[2].

10 березня 2022 року тривали важкі бої за визволення смт Макарів Київської області, захопивши яке ворог мав намір оточити Київ з заходу. Ворожа артилерія не вщухала ні на хвилину, та українських воїнів це аж ніяк не зупиняло, вони нещадно нищили окупантів — одна за одною ворожі машини спалахували від влучних пострілів. Противника відкидали все далі й далі, звільняючи такий важливий населений пункт. Під час бою підбили екіпаж танка командира першої роти. Дівчина, не задумуючись, помчала за пораненими. Під шквальним вогнем противника змогла евакуювати всіх — і командира, і членів екіпажу. Дівчина оперативно надала першу медичну допомогу і вивезла танкістів для подальшої евакуації у безпечне місце. Сама ж одразу повернулась до підрозділу. Щойно увечері з’явилась мінімальна надія хоча б на півгодини спокою — окупанти завдали низку ракетно-бомбових ударів по периметру. Пряме потрапляння у будівлю, яка слугувала медичним штабом, не залишило Катерині шансів на життя^[3].

Прощання відбулося 11 березня 2022 року у місті Корець Рівненської області. 12 березня 2022 року її поховали у рідному селі^[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.