French
DeutschСтівен Коен — Вікіпедія
| Стівен Коен | |
|---|---|
| англ. Stephen Frand Cohen | |
| Народився | 25 листопада 1938 або 1938[1] Оуенсборо, Кентуккі, США[2] |
| Помер | 18 вересня 2020[3] Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ·рак легень |
| Країна |  США |
| Діяльність | історик, викладач університету, журналіст, русист, письменник |
| Alma mater | Колумбійський університет (1969) Індіанський університет в Блумінгтоніd (1962) Університет Індіани Pine Crest Schoold |
| Галузь | русистика[4], Історія СРСР, совєтологія і історія[4] |
| Заклад | Принстонський університет Нью-Йоркський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | бакалавр, Master of Artsd і доктор філософії |
| Науковий керівник | Роберт Такер |
| Членство | Рада з міжнародних відносин |
| Партія | незалежний політик |
| У шлюбі з | Katrina vanden Heuveld |
| Нагороди | |
Стівен Френд Коен (англ. Stephen Frand Cohen; 25 листопада 1938, Оуенсборо, штат Кентуккі, США — 18 вересня 2020) — американський історик-совєтолог, який вивчав історію СРСР. Емерит-професор Принстонського і Нью-Йоркського університетів. Основною темою його робіт є розвиток Радянської Росії після Жовтневого перевороту 1917 року, а також відносини зі Сполученими Штатами.
Біографія[ред. | ред. код]
Стівен Коен народився 25 листопада 1938 року в штаті Кентуккі. Його дід був єврейським переселенцем з Литви, що входила тоді до складу царської Росії. Здобув вищу освіту за спеціальністю «економіка та публічна політика» в Університеті Індіани, який закінчив у 1960 році. У 1959 році, проходячи курс політики, історії та економіки в Англії, на запрошення друга взяв участь у шеститижневій поїздці по п'яти радянських містах. Перебування в Радянському Союзі пробудило у Коена живий інтерес до російської історії. Після повернення в Університет Індіани він взявся за вивчення історії СРСР під керівництвом совєтолога Роберта Такера.
Коен пішов за своїм наставником у Колумбійський університет і за його порадою обрав темою своєї дисертації політичну біографію Миколи Бухаріна. В 1968 році була завершена ця дисертація, покладена в основу книги про Бухаріна (видана в 1973 році). У 1975 році Коен отримав листа від сина Бухаріна, Юрія Ларіна, який прочитав книгу про свого батька і запросив її автора в Радянський Союз. Після зустрічі з Коеном Юрій Ларін спільно з журналістом Євгеном Гнедіним[de], який працював у 1930-х роках під керівництвом Бухаріна в «Известиях», взявся за переклад книги Коена (під псевдонімами Ю. і Є. Четвергови).
У 1968—1998 роках професор Принстонського університету.
Коен був другом президента СРСР Михайла Горбачова, був радником американського президента Джорджа Буша-старшого під час розпаду Радянського Союзу і зустрічався з дочкою Сталіна Світланою Аллілуєвою. У своїх дослідженнях і замітках Коен передрікав перебудову; з її початком він підключився до суспільного життя в СРСР. Зокрема, він не тільки взяв участь в ініційованій в 1978 році лондонським Фондом миру імені Бертрана Рассела кампанії за відновлення доброго імені Бухаріна в Радянському Союзі, до якої приєдналися соціалістичні і єврокомуністичні партії миру, але і безпосередньо сприяв вдові Бухаріна Анні Ларіній в реабілітації її репресованого чоловіка в 1988 році[5]. Також Коен входив до американської Ради з міжнародних відносин.
За своїм політичним переконанням ліберал (за європейською класифікацією — лівий). Незважаючи на те, що Коен належав до числа совєтологів, що ставилися до Радянської країни з симпатією, в СРСР до початку перебудови він вважався «антикомуністом», на міжнародній виставці-ярмарку в Москві в 1979 році примірник його книги про Бухаріна був конфіскований.
З 1998 року викладав курс «Історія Росії після 1917 року» на факультеті наук і мистецтв Нью-Йоркського університету, професор російських досліджень.
Його перу належить ряд книг, включаючи «Переосмислюючи радянський досвід: політика і історія з 1917 року» (англ. Rethinking the Soviet Experience: Politics and History Since 1917) і «Провал хрестового походу. США і трагедія посткомуністичної Росії» (англ. Failed Crusade: America and the Tragedy of Post-Communist Russia). Широко відомо його дослідження «Бухарін. Політична біографія. 1888—1938» (англ. Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938). У цій книзі є дослідження взаємозв'язку політичної програми Бухаріна і результату внутрішньопартійної боротьби[ru] 1928—1929 років, автор заочно полемізує з Ісааком Дойчером[en] і Едвардом Карром, який розглядає позицію Льва Троцького як єдину альтернативу сталінізму в СРСР. Коен висуває концепцію «бухарінської альтернативи» (що складалася в розширенні внутрішньопартійної демократії аж до політичного плюралізму, продовження нової економічної політики і добровільної колективізації) сталінського «великого перелому».
Професор Коен помер 18 вересня 2020 року в своєму будинку в Нью-Йорку від раку легенів[6].
Особисте життя[ред. | ред. код]
З першою дружиною, оперною співачкою, розлучився. Від цього шлюбу мав сина і дочку.
Друга дружина Стівена Коена — з 1988 року, Катріна Ванден Г'ювел[en] — головний редактор відомого ліберального (лівого по європейській класифікації) видання «The Nation», де часто публікувались статті Коена[7]. Мав дочку від цього шлюбу.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Грант Ґуґґенгайма (1976 рік, 1988 рік)[8]
- Орден Дружби «за великий внесок у зміцнення російсько-американського співробітництва», 2008[9]
- Премія «Ліберті» за видатний внесок у розвиток культурних зв'язків між Росією і США, 2011[10]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Книги англійською мовою
- War with Russia? From Putin and Ukraine to Trump and Russiagate. ISBN 978-1-5107-4581-0 Pub. 2019 (released November 27, 2018) by Skyhorse Publishing.
- Soviet Fates and Lost Alternatives: From Stalinism to the New Cold War. ISBN 978-0-231-14897-9 Pub. 2011 by Columbia University Press [with a new epilogue].
- Soviet Fates and Lost Alternatives: From Stalinism to the New Cold War. ISBN 978-0-231-14896-2 Pub. 2009 by Columbia University Press.
- The Victims Return: Survivors of the Gulag After Stalin. ISBN 978-1-933002-40-8 Pub. 2011 by I. B. Tauris
- Failed Crusade: America and the Tragedy of Post-Communist Russia. ISBN 978-1-933002-40-8. Updated edition Pub. 2000 by W. W. Norton & Company.
- Voices of Glasnost: Interviews With Gorbachev's Reformers. ISBN 978-0-393-02625-2 Pub. 1989 by W. W. Norton & Company.
- Sovieticus: American Perceptions and Soviet Realities. ISBN 978-0-393-30338-4 Pub. 1986 by W. W. Norton & Co.
- Rethinking the Soviet Experience: Politics and History Since 1917. ISBN 978-0-19-504016-6 Pub. 1985 by Oxford University Press.
- An End to Silence: Uncensored Opinion in the Soviet Union, from Roy Medvedev's Underground Magazine «Political Diary». ISBN 978-0-393-30127-4 Pub. 1982 Norton.
- Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888—1938. ISBN 978-0-19-502697-9. Pub. 1980 by Oxford University Press. First edition was OUP 1971.
- Книги російською мовою
- Коэн С. Бухарин: Политическая биография. 1888—1938 = Bukharin and the Bolshevik Revolution: A Political Biography, 1888–1938. — М. : Прогресс — Академия, 1988. — 574 с. — ISBN 5-01-001900-0. (та 1989 р.: ISBN 5-338-00678-2, ISBN 5-01-001900-0) (рос.)
- Коен С. Провал крестового похода: США и трагедия посткоммунистической России. — М.: АИРО-ХХ, 2001. — 304 с. ISBN 5-88735-073-3 (рос.)
- Коен C. Можно ли было реформировать Советскую систему? — М.: АИРО-XX, 2005. ISBN 5-88735-135-7 (рос.)
- Коен C. «Вопрос вопросов»: почему не стало Советского Союза? — М.: АИРО-XXI; СПб.: Дмитро Буланін, 2007. — 200 с. ISBN 5-91022-044-6, ISBN 5-86007-541-3 (рос.)
- Коен С. Долгое возвращение: Жертвы ГУЛАГа после сталинизма. — М.: Новий хронограф, АИРО-XXI, 2009. — 144 с. ISBN 978-5-94881-076-8, ISBN 978-5-91022-100-4 (рос.)
- Коэн С. Жизнь после ГУЛАГа: Возвращение сталинских жертв / Перевод Ирины Давидян. — М. : АИРО-XXI, 2011. — (Серия «АИРО — первая публикация в России») — 5000 прим. — ISBN 978-5-91022-150-9. (у пер.) (рос.)
- Статті англійською мовою
- «The Friends and Foes of Change: Reformism and Conservatism in the Soviet Union» in: Alexander Dallin/Gail W. Lapidus (eds.): The Soviet System: From Crisis to Collapse. Westview Press, Boulder/San Francisco/Oxford 2005 ISBN 0-8133-1876-9
- «Stalinism and Bolshevism» in: Robert C. Tucker (ed.): Stalinism: Essays in Historical Interpretation, Transaction Publishers, New Brunswick, New Jersey, 1977. ISBN 0-7658-0483-2
- Статті російською мовою
- Обама вместо благодарности Путину ставит ему подножку (14.03.2014)
- Провальная американская (двухпартийная) политика в отношении России (28.02.2012)
- Советский Союз: Жизнь после смерти (21.12.2011)
- Отчего такой пессимизм по поводу возвращения Путина? (06.10.2011)
- «Перезагрузка» с Россией: ещё один упущенный шанс? (10.06.2011)
- Америка развязывает новую 'холодную войну' (19.06.2007)
- Интервью: США, СССР и Россия: в поисках утраченного (27.01.2007)
- Распад Советского Союза прервал марш России навстречу демократии (13.12.2006)
- Новую «холодную войну» против России США развязали в 1990-е годы. (часть первая, часть вторая)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Indiana Authors and their Books, 1967-1980 / D. E. Thompson — Wabash College, 1981.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Stephen F. Cohen, Influential Historian of Russia, Dies at 81
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Hayes, Nick (15 листопада 2010). Understanding U.S.–Russian relations: A conversation with Stephen F. Cohen. MinnPost. Процитовано 22 травня 2016.
- ↑ McFadden, Robert D. (21 вересня 2020). Stephen F. Cohen, Influential Historian of Russia, Dies at 81. The New York Times. Процитовано 22 вересня 2020.
- ↑ Stephen F. Cohen profile. Russianslavic.as.nyu.edu. Процитовано 26 листопада 2012.
- ↑ Stephen F. Cohen. John Simon Guggenheim Foundation (англ.). gf.org. Процитовано 12 вересня 2019.
- ↑ Американский политолог Стивен Коэн награждён российским орденом Дружбы, РИА Новости, 04.12.2008
- ↑ Стивену Коэну вручена премия Liberty [Архівовано 2016-03-14 у Wayback Machine.], Голос Америки, 22.10.2011
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Статті Стівена Коена в бібліотеці науково-просвітницького журналу «Скепсис»
- Статті Стівена Коена в The Nation(англ.)
- Анатолій Уткін. Стівен Коен проти збиткового американського росієзнавства
- Зрозуміти Росію. Стівен Коен — лауреат премії «Ліберті»
|
