Суб'єктивна модальність — Вікіпедія

Суб'єктивна модальність — це факультативна ознака висловлювання, яка вказує на ставлення мовця до змісту висловлювання. Виражають суб'єктивну модальність такі засоби:

специфічний лексико-граматичний клас слів, словосполучення і речення: можливо, очевидно, хіба що, беру розгін з вокзалу;
спеціальні модальні частки: так, ну, ні, ага, а як же, точно;
вигуки: ой! ох! ах! ну! ба!;
спеціальна інтонація: здивування, сумніву, впевненості, недовіри, протесту, іронії;
порядок слів: Він буде тебе слухати — Буде він тебе слухати;

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Милославский И. Г. Вопрос о модальных словах как частях речи // Современный русский язык / Под ред. В. А. Белошапковой. — М.,1981