French
DeutschСубординаціонізм — Вікіпедія
Субординаціонізм — теологічна точка зору, проповідувана в II і III століттях, про те, що Христос був підпорядкований Отцю. Це стало результатом застосування неоплатонічних міркувань до вчення про Святу Трійцю. Відповідно до цього вчення, Батько випромінює Сина, а Син — Святого Духа. Христос підкоряється Отцю і нижчий від нього, як і Святий Дух, який нижчий від Отця і Сина. Цей тип міркувань був прийнятий, серед іншого, Ігнатієм Антіохійським, згідно з яким Син підкоряється волі Божій[1]; мучеником Юстином, який назвав Сина другим богом, і представив його стосунки з Отцем подібно до відносин між Гермесом і Зевсом[2][3]. Також Тертуліан дотримувався думки, що Син був меншою частиною Бога[4][5], а Ориген, який, хоча й визнавав вічне існування Христа, як і всіх розумних істот[6], вважав його менш досконалим, ніж Отця[7]. Діонісій Олександрійський у листі Elenchus et apologia розвіяв підозри щодо свого ставлення до Божества Сина Божого, представивши православний підхід до вчення про Святу Трійцю та визнавши недоречність раніше вживаних виразів[8][9][10]. Ще далі пішов Арій (III-IV ст.), який стверджував, що оскільки Син походить від Отця, це означає, що він створений і що він є створінням. Це призвело до зростання аріанства в 320 році нашої ери. Останнім представником субординаціонізму був Євсевій Кесарійський, який вважав Сина Божого нижчим за Отця[11].
Субординаціонізм засуджений Першим Нікейським собором (325 р.) як єресь.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rafał Marcin Leszczyński (2003), Starożytna koncepcja Logosu i jej wpływ na myśl wczesnego chrześcijaństwa, с. 209
- ↑ Misiarczyk, Leszek., Naumowicz, Józef (1956- ). (2004), 1 Apologia 21-22, Pierwsi apologeci greccy : Kwadratus, Arystydes z Aten, Aryston z Pelli, Justyn Męczennik, Tacjan Syryjczyk, Milcjades, Apolinary z Hierapolis, Teofil z Antiochii, Hermiasz, Kraków: Wydaw. "M", ISBN 8372216401, OCLC 749499634
- ↑ Leszczyński, Rafał Marcin. (2003), Starożytna koncepcja logosu i jej wpływ na myśl wczesnego chrześcijaństwa, Warszawa: Wydawn. Nauk. Semper, с. 219-222, ISBN 8389100363, OCLC 85867027
- ↑ Pietras, Henryk (1954- )., Buszewiczowa, Elwira (1962- )., Kalinkowski, Stanisław (1943- ). (1997), Przeciw Prakseaszowi IX, Trójca Święta, Kraków: Wydawnictwo WAM, ISBN 8370973051, OCLC 749678067
- ↑ Leszczyński, Rafał Marcin. (2003), Starożytna koncepcja logosu i jej wpływ na myśl wczesnego chrześcijaństwa, Warszawa: Wydawn. Nauk. Semper, с. 294-297, ISBN 8389100363, OCLC 85867027
- ↑ Orygenes (1996), Kalinkowski, Stanisław, (1943- ).,, Augustyniak, Katarzyna, ( -2000),, Pietras, Henryk, (1954- )., (ред.), O zasadach, I, 4, 3-4, Kraków: Wydaw. WAM-Księża Jezuici, ISBN 9788370972301, OCLC 749511972
- ↑ Orygenes, Przeciw Celsusowi, VIII, 7-8, red. S. Kalinkowski, Warszawa 1977.
- ↑ а б . . Т. XIII. Warszawa: Czerwiński i Spółka. 1880.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ а б Dionizy Wielki. Encyklopedia Katolicka. Т. 3. Lublin: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II, Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II. 1979. с. 1342-1343. ISBN 83-86668-03-2.
- ↑ а б J.N.D. Kelly (1988). Początki doktryny chrześcijańskiej. Warszawa: Instytut Wydawniczy „Pax”. с. 107/108. ISBN 83-211-0930-6.
- ↑ Henryk Pietras, Początki Teologii Kościoła, WAM 2000, s. 192
|
