Субір — Вікіпедія

Субо́ри — типи лісорослинних умов, що характеризуються відносно бідними ґрунтовими умовами, близькими до борів, але з підвищеним лісорослинним ефектом (олігомезотрофною рослинністю з переважанням оліготрофів). Ґрунти - піщані, що підстилаються на коренедоступній глибині супісками та суглинками. Не рідко це глибокі крупнозернисті піски, що покриваються зверху шаром легких супісків, рідше - однорідні глибокі легкі супіски чи глинисті піски. На гірських схилах субори формуються на грубоскелетних ґрунтах з малим вмістом дрібнозему, на кам'янистих розсипах. Усі види рослин, що властиві борам, є і в суборах, але ростуть тут краще, дають більшу продуктивність.

Корінні деревостани в суборах є двоярусні:

• в першому ярусі росте переважно сосна в чистому виді чи з домішкою берези, а в деяких районах - модрини;
• в другому ярусі - дуб, ялина, кедр, який має притуплений ріст, погану стійкість до хвороб і шкідників (за висотою другий ярус доходить до половини висоти першого).

В Карпатах ялина в цьому типі утворює чисті деревостани. Підлісок не завжди виражений - терен, скумпія, глід, горобина, крушина, ялівець. Живе надґрунтове вкриття - лишайники, верес, брусниця, чорниця, буяхи, журавлина, багно, андромеда, мохи, плевроцій Шребера, дикран хвилястий, зозулин льон, сфагнум, орляк, грушанка, пір'ястий мох.

Як і бори, субори за вологістю бувають: дуже сухий (В₀); сухий (В₁); свіжий (В₂); вологий (В₃); мокрий (В₄); заболочений (В₅).

Література[ред. | ред. код]

• Погребняк П. С. Основы лесной типологии. К., 1955.
• Атрохин В.Г., Кузнецов Г.В. Лесоводство. М.: «Агропромиздат», 1989. ISBN 5-10-000227-1
• Свириденко В.Е., Швиденко А.Й. Лісівництво. К.: «Сільгоспосвіта», 1995. ISBN 5-7987-0574-9