Суднобудування — Вікіпедія

«Бремен» на верфі.
Дерев'яне суднобудування[1][2].

Суднобудування або кораблебудування — галузь важкої промисловості, що здійснює будівництво суден. Кораблі або судна зазвичай будують на спеціалізованих підприємствах, верфях.

Історія[ред. | ред. код]

Суднобудування, як область колективної діяльності людей, зародилося в далекій давнині у зв'язку з виникненням потреби в суднах значних розмірів. Розвинуте суднобудування існувало в Стародавньому Єгипті, Фінікії, Стародавньому Китаї. В середні віки судна в значних кількостях будувалися у Візантії, в державах Середземномор'я і Північної Європи, в Стародавньої Русі.

На початку ХХІ ст. південнокорейська «Велика трійка» суднобудівних компаній — Hyundai Heavy Industries, Samsung Heavy Industries і Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering — домінує в світовому суднобудуванні. Найбільша верф у світі знаходиться в Ульсані і належить Hyundai Heavy Industries.

Оскільки нові ставки фрахту в 2016 році продовжували знижуватися, тривало зниження попиту на нові судна. Як наслідок зниження замовлень і простоювання виробничих потужностей призвели до того, що південнокорейські суднобудівники опинилися у важкому фінансовому становищі. Значна частка ринку перейшла до їх китайських конкурентів[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Судостроительная традиция северо-западной Руси в Средневековье
  2. Суднобудування в середні віки
  3. Subscribe to read. www.ft.com. Процитовано 27 листопада 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Інноваційні технології проектування та побудови суден і засобів океанотехніки: монографія / С. С. Рожков, В. С. Блінцов, В. Ф. Квасницький [та ін.]. − Миколаїв: Нац. ун-т кораблебудування, 2009. − 354 с. : іл. − Бібліогр. : с. 304−354 (469 назв). − ISBN 978-966-321-124-1.
  • Історія суднобудування на теренах України (від давніх до новітніх часів): [монографія] / Н. О. Рижева. — К. : ПП Сергійчук М. І., 2008. — 476 с. — ISBN 966-2911-20-6.