Судова психіатрія — Вікіпедія

Судова психіатрія — галузь загальної психіатрії, яка вивчає психічні розлади відповідно до завдань, котрі вирішуються у цивільному та кримінальному процесі. Висновки судових психіатрів підлягають оцінці разом з іншими доказами, суд на їх основі та в межах цивільного чи кримінального судочинства приймає процесуальне рішення (ухвалу, постанову, вирок). Судова психіатрія сформувалася на стику медичних, правових та філософських наук^[1]^[2].

Судова психіатрія розробляє теоретичні засади, критерії та методи визначення неосудності, обмеженої осудності, недієздатності, обмеженої дієздатності та суспільної небезпеки психічно хворих, а також систему медичної допомоги цим хворим. Наукові дані, одержані судовою психіатрією, реалізуються через експертизу судово-психіатричну та здійснення примусових заходів медичного характеру^[3].

Предмет судової психіатрії — психічні розлади, які мають правове значення у цивільному та кримінальному процесах^[4]^{[джерело?]}. У вужчому розумінні предмет судової психіатрії можна виділити, як визначення психічного стану підекспертних у певні відрізки часу і стосовно певних обставин, що становлять інтерес для слідства і суду.

Об'єкти судово-психіатричної експертизи: підекспертний (може бути: підозрюваний, підсудний, потерпілий, свідок, позивач, відповідач), медична документація, матеріали цивільної чи кримінальної справи.

Основними напрямами діяльності фахівців із судової психіатрії є:

судово-психіатрична експертиза у кримінальних та цивільних справах;
застосування примусових заходів медичного характеру (ст. ст. 92—96 КК України);
недобровільні психіатричні заходи, здійснювані в порядку надання психіатричної допомоги (ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. № 1489-ІІІ, глава 10 ЦПК України);
пенітенціарна психіатрія — надання психіатричної допомоги засудженим до позбавлення волі^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Карнозова Л. М. Психиатрия судебная // Юридическая энциклопедия / под ред. Б. Н. Топорнина. — М.: Юристь, ИГП РАН, 2001. — С. 913.
↑ Судебная психиатрия: Руководство для врачей / Под ред. Г. В. Морозова. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 1988. — С. 5.
↑ Первомайський В. Б. Психіатрія судова
↑ Визначення українського спеціаліста у галузі «Криміналістика» — Соколовського Андрія Степановича
↑ Руководство по судебной психиатрии: практ. пособие / под ред. А. А. Ткаченко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство Юрайт, 2015. — 966 с. — С. 30—34.

Література[ред. | ред. код]

Григус І. М. Судова психіатрія та судово-психіатрична експертиза: навч. посібник / І. М. Григус, В. О. Самороков, В. І. Цимбалюк, В. В. Сахнюк. — Львів : Новий Світ-2000, 2019. — 118, [1] с. : табл. — Бібліогр.: с. 116—118. — ISBN 978-966-97585-7-6
Колесник В. А. Судова психіатрія : курс лекцій. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 128 с.
Марчук А. І. Судова психіатрія : навчальний посібник. — К. : Атіка, 2003. — 240 с.
Руководство по судебной психиатрии : практ. пособие / под ред. А. А. Ткаченко. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Издательство Юрайт, 2015. — 966 с. — (Настольная книга специалиста).
Судебная психиатрия : учебник / Н. М. Жариков [и др.]. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Норма, 2009. — 624 с.