Сука (фільм, 1972) — Вікіпедія

Сука
La cagna
Французький постер
Жанр романтична драма
Режисер Марко Феррері
Продюсери Раймон Данон[fr], Альфред Леві
Сценаристи Жан-Клод Карр'єр, Марко Феррері
На основі роману «Мелампо» Енніо Флаяно
У головних
ролях
Катрін Денев, Марчелло Мастроянні
Оператор Маріо Вульпіані[it]
Композитор Філіпп Сард
Монтаж Джуліана Тріппа
Художники Теобальд Меріс[fr], Лучана Ведовеллі[fr]
Костюмер Гітт Магріні[it]
Кінокомпанія Lira Films, Pegaso Cinematografica
Тривалість 100 хв
Мова італійська
Країна Італія, Франція
Рік 1972
Дата виходу 3 травня 1972
Кошторис 1 760 000 $
IMDb ID 0068868

«Су́ка» (італ. La cagna) або «Лі́за»[1] (фр. Liza) — італійсько-французький кінофільм 1972 року, романтична драма, поставлена режисером Марко Феррері з французькою акторкою Катрін Денев та італійським актором Марчелло Мастроянні в головних ролях. В основі сюжету історія про домінантні любовні стосунки між художником Джорджіо та дівчиною, на ім'я Ліза, що живуть на безлюдному острові. Вбивши пса Джорджіо на ґрунті ревнощів, Ліза заміняє своєму коханому його чотирилапого друга, одягнувши нашийник і ставши його «сукою». Стрічка є адаптацією роману «Мелампо» (фр. Melampus), написаного 1970 року італійським письменником Енніо Флаяно.

Сюжет[ред. | ред. код]

Художник середніх років Джорджіо (Марчелло Мастроянні) живе в цілковитій самотності на безлюдному острові в протоці Боніфачо між Корсикою та Сардинією. Єдина, хто складає йому компанію — собака Мелампо. Джорджіо займається тим, що ловить рибу, гуляє, збирає все, що приносить йому море, і малює комікси. Одного разу неподалік від пляжу зупиняється вітрильник, з якого пірнає білявка, на ім'я Ліза (Катрін Денев). Вона залишилась покинутою на острові після чергової сварки з друзями та своїм хлопцем Людвігом, з яким проводила відпустку. Джорджіо змушений проти своєї волі прийняти дівчину у своєму ексцентричному будинку-бункері, і, провівши разом ніч, наступного дня він відвозить її назад на материк.

Катрін Денев під час зйомок

Зачарована мовчазним відлюдником Ліза вирішує повернутися на острів, щоб бути з ним. Однак, коли вона розуміє, що Джорджіо, хоч і цінує, що він знайшов молоду коханку, все ж досить байдужий до неї та вважає за краще проводити свій час, розмовляючи з вірною Мелампо. Ревнуючи Джорджіо до пса, Ліза жорстоко вбиває собаку, заставляючи її пливти, поки та не потоне від утоми. Ліза вирішує замінити для Джорджіо його собаку, його «суку», щоб привернути всю увагу чоловіка, який, здається, вітає цю рольову гру домінування та покори.

Дивна ідилія триває недовго, оскільки син-підліток Джорджіо повідомив йому про спробу самогубства своєї матері, яку художник колись покинув, й він змушений повернутися в Париж, до сім'ї. Покидаючи острів, він просить Лізу дочекатися його. Повернувшись в цивілізацію, Джорджіо поринає у буржуазне життя, від якого він утікав, але Ліза пішла за «господарем» і вмовляє його повернутися з нею на острів, де вони можуть жити своїм дивакуватим життям.

Одного разу море змиває шлюпку, єдиний спосіб дістатися до материка, тож обидвоє опиняються повністю ізольованими від світу. Залишившись без їжі та не в змозі прогодувати себе лише риболовлею, вони незабаром зголодніли й намагаються покинути острів у польоті на старому військовому літаку, який Джорджіо якимось чином відремонтував.

Акторський склад[ред. | ред. код]

Актор Роль В оригіналі[2]
Катрін Денев Ліза Ліза Liza
Марчелло Мастроянні Джорджіо Джорджіо Giorgio
Корін Маршан[fr] дружина Джорджіо дружина Джорджіо moglie di Giorgio
Мішель Пікколі друг Джорджіо друг Джорджіо amico di Giorgio
Клодін Берг[fr] подруга Лізи подруга Лізи amica di Liza
Луїджі Антоніо Гуерра[it]
Паскаль Лаперусаз Павло, син Джорджіо Павло, син Джорджіо Paolo, figlio di Giorgio
Домінік Маркас[fr] офіціантка офіціантка cameriera
Валері Строг[fr] Валерія, донька Джорджіо Валерія, донька Джорджіо Valeria, figlia di Giorgio
Енріко Блазі
Клаудія Б'янкі
Фабріціо Бенедетті

Прокат[ред. | ред. код]

В Італії фільм вийшов в прокат під назвою італ. La cagna, у Франції — фр. Liza. Також мали місце оригінальні назви в:

Фільм вийшов в прокат не лише в Італії та Франції, а й в інших західних країнах:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У французькому прокаті
  2. а б Сука на сайті IMDb (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]