Сукот — Вікіпедія

Сукот
Зображення
День 15 Tishreid, 16 Tishreid, 18 Tishreid, 19 Tishreid, 20 Tishreid, 21 Tishreid і 17 Tishreid
CMNS: Сукот у Вікісховищі
Юдаїзм
Зірка ДавидаМенора
Календар

Суко́т (івр. סֻכּוֹת‎), інколи Суккот, також Свято шатрів/куренів (‏חַג הַסֻּכֹּת‏‎), Свято збору врожаю[1] (‏חַג הָאָסִף‏‎) — біблійне свято, що святкується 15-го дня місяця Тішрей (кінець вересня — кінець жовтня). Свято триває 7 днів. В юдаїзмі це одне з трьох паломницьких свят (Шалош Раґлаїм), в які, за часів існування Храму належало здійснити паломництво до нього.

Шатри також пов'язують зі Скинією.

У європейському перекладі Біблії свято є омонімом місцевості Сокхоф.

Тлумачення[ред. | ред. код]

Слово «суко́т» є множина від єврейського слова «сука́» (івр. סוכה‎), що означає «курінь, шатро, намет» (церк.-слов. куща). Сука́ нагадує юдеям курені, у яких євреї кочували протягом 40 років пустелею після Виходу з Єгипту. Перед цим святом євреї будують курені та кожен живе в ньому протягом цілого свята. Тут сім'ї влаштовують трапези, розважають гостей, відпочивають і навіть сплять. Сука́, побудована поблизу синагоги, використовується чоловіками, які вивчають Тору, а також для трапез з кідушем, обрядів обрізання та «викупу» першого сина в сім'ї.

Шатро на балконі ізраїльської квартири

Кульмінацією свята є восьмий день, який має назву Шміні Ацерет («затримайтеся на восьмий»).

Суки́ (курені) також пов'язуються зі Скинією часів Виходу Єгипту.

Правила і традиції[ред. | ред. код]

Лулави та етроги

Щодня протягом свята чоловіки читають брахот (благословення), виконучи обряд "піднесення лулава" рухаючи руками 4-ри рослини (3+1) тримаючи їх разом, на чотири сторони світу, вгору і вниз.

Можна знехтувати деякими правилами (проживання та прийом їжі в курені) у разі дощу або за станом здоров'я.

У сукі на столі повинні бути чотири рослини: етро́ґ (цитрон), лулав (молода гілка фінікової пальми), гадасі́м (3 гілки мирту), араво́т (2 гілки верби). Ці рослини символізують 4-ри типи людей. Є люди, які дотримуються всіх законів Тори. Вони мають «смак». Є люди, які роблять добрі вчинки. Вони розповсюджують «аромат». Етроґ має і смак, і запах. Він символізує праведників. Мирт має запах, але немає смаку. У лулава є смак, але немає запаху. Верба не має ні смаку, ні запаху.

За традицією прийнято, що на свято кожну суку́ відвідують сім ушпізін («гостей»): Авраам, Ісаак, Яків, Давид, Мойсей, Аарон та Йосип.

Сьомий день свята Сукот називається Хошана раба[2], який має свої особливі закони.

Сука (шатро)[ред. | ред. код]

Відповідно до галахи, стіни суки́ можуть бути зроблені з будь-якого матеріалу, включаючи дерево, брезент, штукатурка або звичайні стіни зі скла або алюмінію. Сука́ може стояти самостійно або включати декілька стін будівлі.

У Біблії[ред. | ред. код]

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

„Промовляй до Ізраїлевих синів, ка́жучи: П'ятна́дцятого дня того сьомого місяця, — свято Ку́чок, сім день для Господа. Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити. Сім день будете прино́сити огняну́ жертву для Господа; во́сьмого дня — святі збори будуть для вас, і принесете огняну́ жертву для Господа; це відда́ння свята, — жодного робочого зайняття не будете робити. Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб прино́сити огняну́ жертву для Господа, цілопа́лення, хлі́бну жертву й зако́лену жертву, і жертви литі, — належне дневі в його дні, окрім Господніх субі́т, і окрім да́рів ваших, і окрім усіх ваших обі́тниць, і окрім усіх ваших дарува́нь, що дасте́ Господе́ві. А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкува́ти свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок. І ві́зьмете собі першого дня пло́ду гарного дерева, па́льмові віття, і галу́зку многолистого дерева та припото́чних топо́ль, — і будете весели́тися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день. І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, — сьомого місяця будете святкува́ти його. У ку́чках будете сидіти сім день, — кожен тубі́лець в Ізраїлі сидітиме в ку́чках, щоб ваші покоління пізнали, що Я в ку́чках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш!“

— Левит 23:33-43

Ісру хаг[ред. | ред. код]

Докладніше: Ісру хаг

Наступний день після свята Сукот називається Ісру хаг[he] (івр. אִסְרוּ חַג‎). Цей день служить для зв'язку найбільших свят (як Песах, Шавуот та Сукот, після кожного з цих свят відзначається Ісру хаг) з рештою днів року.

Дати у найближчі роки[ред. | ред. код]

Рік за юдейським календарем Рік за григоріанським літосчисленням[3] Починається ввечері Закінчується ввечері
5784 2023 29 вересня 6 жовтня
5785 2024 [[]] [[]]

В українській культурі[ред. | ред. код]

У народній культурі «єврейськими кучками» також часто називають весь період осінніх єврейських свят[4], або навіть весняних — коли буває холодно з великою кількістю опадів[5][6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вихід 23:16
  2. ↑ Хоша‘на Рабба // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. ↑ https://www.hebcal.com/
  4. ↑ Что такое еврейские кучки?. Booknik.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  5. ↑ "Єврейські кучки" - хто винен у поганій погоді. Gazeta.ua. 24 листопада 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  6. ↑ Васянович, Олександр (21 жовтня 2014). “Єврейські кучки” або хто винен у поганій погоді?. Етнографія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сукот


Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сукот&oldid=40508852