Суми — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суми.
Суми
Герб Сум Прапор Сум
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон  Сумська область
Громада Сумська міська громада
Код КАТОТТГ UA59080270010036634
Засноване 1652
Статус міста від 1780 року
Поділ міста 2 райони
Населення ▼ 256 474 (01.01.2022)[2]
 - повне ▼ 256 474 (01.01.2022)[2]
Площа 95,3858[3] км²
Густота населення 2762 осіб/км²
Поштові індекси 40000—40035
Телефонний код +380-542
Координати 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80333° сх. д. / 50.91194; 34.80333Координати: 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80333° сх. д. / 50.91194; 34.80333
Висота над рівнем моря 138 м
Водойма річки: Псьол, Сумка, Стрілка; озеро Чеха, Блакитні озера, Косівщинське водосховище
Назва мешканців сум'я́нин
сум'я́нка
сум'яни
сумча́ни
сумці [⇨]
День міста перша субота вересня
Номери автомобілів ВМ, НМ
Відстань
Найближча залізнична станція Суми
До Києва
 - фізична 303 км
 - залізницею 350 км
 - автошляхами 338 км
Міська влада
Адреса 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2
Вебсторінка Міська рада Сум

CMNS: Суми у Вікісховищі

Мапа
Суми. Карта розташування: Україна
Суми
Суми
Мапа

Су́ми (МФА: [ˈsume] ( прослухати)) — місто обласного значення в північно-східній частині України, на Слобожанщині, адміністративний центр Сумської міської громади, Сумського району і Сумської області. Місто лежить на берегах річки Псел при впадінні до неї річки Сумки. Населення міста становить 256,5 тис. осіб (01.01.2022), площа — 95,4 км². Суми поділяються на 2 міські райони: Ковпаківський і Зарічний.

Назва міста

Воскресенський собор — найстаріша споруда в Сумах (1702 рік)

При заснуванні в 1652 році поселення мало назву «Сумина слобода», після реорганізації слободи в місто — в 1656 році назву було змінено на «Сумин», протягом 1650—1660-х років буква «н» поступово зникла та місто отримало сучасну назву — Суми (вимоваⓘ).

Існує декілька версій етимології назви міста:

  • найімовірніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (тепер Сумка) та Сумка (нині Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень;
  • існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли 3 мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відбиття у міській символіці (на гербі та прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка»,
  • деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель[4].

Символіка

До офіційної символіки міста належать герб, прапор і гімн міста.

Герб Сум був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у 1776 році та затверджений 21 вересня 1781 року, відновлений 15 лютого 1991 року рішенням IV сесії міської ради Сум.

Прапор Сум — квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор 2004 року.

Гімн Сум затверджено 23 червня 2004 року, текст М. Гриценка, музика В. Козупиці.

Архітектурним символом Сум є «Альтанка» на Покровській площі. Символами міста також є: Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква й Іллінська церква.

Географія

Розташування

Суми знаходяться у північно-східній частині України, на берегах річки Псел при впадінні до нього річки Сумки, у межах Середньоруської височини. Через місто проходять автошляхи Н07, Н12, Р44, Р45, Р61, Т 1901, а також гілка Південної залізниці.

Відстань від Сум до сусідніх великих міст (автошляхами)
Україна Чернігів — 335 км
Білорусь Гомель — 408 км 		Росія Брянськ — 334 км
 Росія Курськ — 160 км
Росія Орел — 318 км
Україна Київ — 337 км
 Росія Бєлгород — 187 км
Росія Воронеж — 382 км
   'Суми'    
Україна Черкаси — 346 км
Україна Кременчук — 291 км 		Україна Полтава — 178 км
Україна Дніпро — 340 км 		Україна Харків — 183 км

Клімат

Клімат Сум помірно-континентальний, зі м'якою зимою та теплим літом.

Температура

Середньорічна температура повітря становить 6,8 °С, найнижча вона у січні (мінус 6,3 °С), найвища — в липні (19,8 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалася 1912 року, найвища (24,1 °С) — 1936 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) — 11 серпня 1907 року.

В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом останніх 100 років середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

Опади й інші показники

У середньому за рік у Сумах випадає 675 мм атмосферних опадів, найменше — в лютому, найбільше — в липні. Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалася 1908 року, максимальна (886 мм) — 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (18) — у грудні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з південного сходу, найменшу — з півночі та північного сходу. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні — 3,1 м/с.

Клімат Сум (1949-2011)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,0 13,5 21,0 30,0 33,6 36,1 38,0 39,4 31,1 27,9 22,8 11,5 39,4
Середній максимум, °C −3,9 −3 3,0 13,1 20,3 23,7 25,4 24,5 18,3 10,9 3,0 −2 11,2
Середня температура, °C −6,3 −5,9 −0,7 8,1 14,6 18,1 19,8 18,6 12,9 6,6 0,3 −4,2 6,8
Середній мінімум, °C −9,3 −9,2 −4,2 3,3 8,8 12,6 14,5 13,1 8,0 2,8 −2,3 −6,8 2,6
Абсолютний мінімум, °C −34,2 −32,8 −27,8 −11,1 −3,9 0,9 5,0 4,0 −4,3 −11,7 −22,9 −29,5 −34,2
Норма опадів, мм 55.5 32.9 47.1 46.9 61.9 69.9 81.3 87.4 49.6 48.2 43.8 50.9 675.4
Кількість днів з опадами 20,7 18,4 15,7 9,9 9,2 8,7 7,1 5,7 8,9 11,9 16,2 21,1 153,5
Кількість сніжних днів 18 14 10 3 0 0 0 0 0 2 10 17 74
Вологість повітря, % 86.4 84.3 79.3 65.6 64.0 68.1 70.9 66.6 75.1 81.0 87.2 88.5 76.4
Джерело: Climatebase.ru[5] Weatherbase[6]

Ґрунти

Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи.

Екологія

На ґрунти впливають повітряні викиди ПАТ «Сумихімпром». Хімічні аналізи свідчать про те, що у зоні аеротехногенного забруднення в результаті значних випадань і , які розсіюються у вигляді «кислотних опадів», кислотно-лужні показники змінюються у бік підкислення. Це характерно для обох типів ґрунтів. Також викиди кислотних опадів призводять до зменшення вмісту обмінних солей[7][джерело?].

Історія

Докладніше: Історія Сум

XVII—XIX століття

Нагрудний знак 1-го Сумського гусарського полку, котрий починає свою історію 1651 року
Один з засновників Сум — полковник Герасим Кондратьєв
План Сум 1787 року
Марка Укрпошти «Сумам 350»
Ювілейна монета присвячена 350-річчю міста

Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після чого Богдан Хмельницький дав указ людям переселятися зі правобережжя на Полтавщину та на прикордонні землі з Росією (тепер Слобожанщина). Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень — тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин і багато інших поселень.


25 липня 1655 року царським указом у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців із містечка Ставища на Київщині, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом із цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.

1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом із ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка зі трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений у 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).

У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв.

Завдяки вигідному торговельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.

У 1678 році місто разом із посадом займало ділянку оточену стіною завдовжки 3426 саженей (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів завдовжки 3500 саженей (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти зі проїзними воротами та 23 глухі башти), також у стіні фортеці було ще 8 воріт.

У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.

Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, зі 26 грудня 1708 року до 3 лютого 1709 року у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів та указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І «урочисто та пишно» зустрічали Новий — 1709 — рік.

За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало 42 931 людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, 13 918 підпомічників і 18 476 підданих. За етнічним складом населення було практично на 100 % українське, росіян було лише 14 осіб. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми та робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів зі причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. Із жінками та дітьми населення міста становило приблизно 7 700 осіб.

Після скасування Слобідської автономії, у 1765–1780 роках Суми були центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; в 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 р.) з 1835 р. увійшли до складу — Харківської губернії.

Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним із її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).

У 1877 році в Сумах було 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (із них 74 католики). У Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії та школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. У Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), із них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.

У 1878 в Сумах було 14 фабрик.

Радянсько-українська війна

Під час подій Української революції, у 1917 році Українська Центральна Рада, маючи на меті встановити автономію України у складі Росії, почала претендувати на майже всі території, в межах яких були розселені етнічні українці, включно з Сумами. Щоправда, Тимчасовий уряд не визнавав за УЦР право на керування окресленими землями у повному обсязі, зокрема в Сумах. З проголошенням Української Народної Республіки, 6 березня 1918 року місто стає земським центром Слобожанщини за тодішнім адміністративно-територіальним поділом. Під час Першої радянсько-української війни більшовики захоплюють Суми. Отримавши підтримку Німеччини, 1 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми і Охтирку, вийшовши до умовного українсько-російського кордону.

Після приходу до влади Павла Скоропадського і утворення Української Держави, Суми, за новим адміністративним поділом увійшли до Харківської губернії. У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська. Під приводом надання допомоги робітникам і селянам, які повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба — Суми — Харків і Гомель —Чернігів — Київ. Під час другого вторгнення радянських військ в Україну місто знов опиняється під окупацією.

Радянська окупація України

В рамках зміни адміністративно-територіального поділу, радянська влада скасовує Сумський повіт. 1923–1930 роки — Суми були округовим містом. із 1939 року — обласним. У 1930-х роках в місті розвивається промисловість, з'являється педагогічний інситут, краєзнавчий музей і театр.

Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, померло щонайменше 5222 жителі Сум[8].

В ході Другої світової війни радянські війська відійшли з Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову були зайняті радянськими військами.

Після Другої Світової війни

Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої. Було відновлено та побудовано 85 586 м² житла. Почали діяльність насосний, ремонтно-механічний, суперфосфатний, цукровий, мельничний заводи, меблева та ткацька фабрики, а також кілька комбінатів. Діяли педагогічний інститу, 3 технікума, медичне та ремеслове училища, музична школа, 11 середніх, 6 семирічних та 1 початкова школа, обласний драматичний театр, філармонія, 2 музея, 7 кінотеатрів, 8 клубів та 60 бібліотек.

У 1961 році створено Сумський комбінат хлібопродуктів. В 1966—1971 роках був збудований стадіон «Авангард». 1987 року введена до експлуатації Сумська камвольно-прядильна фабрика.

Незалежна Україна

Кінець ХХ — початок ХХІ століття

Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з явищем так званої «Студентської революції на траві», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували[9]. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.

У 2001 році в місті відкрито один з найбільших стадіонів України — «Ювілейний», що вміщує 25 830 глядачів. Він става домашньою ареною не тільки для місцевих команд: у 2008—2009 роках на ньому грав ФК «Харків», а 2016 році, через Війну на Донбасі — донецький «Олімпік».

15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови № 2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району — 185 357,32 га.[10]

Російсько-українська війна

Докладніше: Бої за Суми (2022)

З початком Російського вторгнення в Україну, 24 лютого російські окупаційні війська підійшли до міста з північно-східного напрямку, дорогою від села Юнаківка близько 7 ранку, після чого почалися бої за місто. Приблизно о 13.35 біля села Бездрик була помічена російська військова техніка з червоними стрічками. У Сумах чули вибухи та постріли. Згодом з боку Білопільського шляху почався бій.

О 16:36 почався бій біля кадетського корпусу та військової частини у Сумах на вул. Кондратьєва. З 17:00 по Сумах почала пересуватися російська техніка[11].

Російські війська відступили у бік Конотопа. Один із танків знищили протитанковим комплексом NLAW. О 17.30 радниця голови Сумської обласної адміністрації Альона Бояринова повідомила, що ворог із Сум не відступає.[12]. Не дивлячись на те, що по місті знаходилася ворожа техніка, адмінбудівлі перебували під контролем України. Після 18:40 близько 300 одиниць російської техніки рухалося з Верхньої Сироватки до Нижньої Сироватки. Також близько 100 одиниць ворожої техніки розташувалися в Токарях, під Сумами.[11]. На вечір першого дня війни російські війська отаборилися у Сумському районі — в полях і лісосмугах, а також зупинилися в Токарях, в районі Косівщини — під Сумами, та в Нижній Сироватці Сумського району[11] Після 22 години вечора вдруге розпочався бій біля Ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» Прикордонної служби України, де розташована 27-ма артилерійська бригада. Учнів там не було, але агресором було підпалено КПП та приміщення, також згоріла церква[13]. Бій тривав до 1:30 ночі 25 лютого[14].

У місті щодня точилися вуличні бої, а райцентри, селища та села області обстрілювалися окупантами, вулицями намагалася прорватися ворожа техніка. О 22:05 Голова Сумської ОДА Дмитро Живицький звернувся із закликом про допомогу регіону в боротьбі з військами РФ. Він назвав становище важким і пояснив, що область покладалася лише на сили територіальної оборони[15].

Ситуація в місті лишалася під контролем ЗСУ[16]. Станом на 2 годину ночі 4 березня вдалося відновити на 80 % електропостачання у Сумах. Залишалася зруйнованою 40-а електрична підстанція[17]. Згідно із списком, оприлюдненим 4 березня в Офісі Президента України до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів потрапили і Суми. Це стало результатом другого раунду перемовин між Україною та Росією, де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. З восьми областей у Сумській були визначені такі: Суми, Шостка, Ромни, Конотоп та Охтирка[17].

6 березня створено Перший Сумський гуманітарний штаб, який буде координувати роботу волонтерів по Сумській області[18].

Після ще місяцю безуспішних боїв та постійних обстрілів міста, російські військові покинули територію Сумської області.[19][20][21] 21 квітня Укрзалізниця відновила рух електропоїздів на Чернігівщині та Сумщині[22].

Російський пропагандист Сергій Міхєєв 2 червня 2023 року в ефірі запропонував повністю знищити прикордонні українські території. Зокрема, наполягав на тому, що місто Суми має стати так званою «мертвою зоною», в якій взагалі «не повинно залишитися живих людей».

«Чому ми цяцькаємося з тією стороною кордону. Її треба перетворити в мертву зону. Там ніхто не повинен жити. Артилерія, авіація, ракети та інше. Місто Суми як би і все інше, не треба, щоб вони жили спокійно. Ми їх не чіпаємо. Прикордонне місто Суми живе спокійно, а чого живете спокійно», — сказав Сергій Міхєєв.[23]

31 жовтня 2023 року указом Президента України Володимира Зеленського було утворено Сумську міську військову адміністрацію[24].

Населення

Докладніше: Населення Сум
Проспект ім. Михайла Лушпи — «спальний мікрорайон» Сум

Станом на 2022 рік населення Сум становить близько 256 474 людей, а разом із підпорядкованими міськраді населеними пунктами — 272 тис. За національним складом близько 85 % населення становлять українці.

В історії існування міста були як періоди зростання чисельності населення так і зменшення, змінювався і національний склад. При заснуванні міста в 1652 році козаками-переселенцями, поселення було повністю українське, але з часом почала з'являтися російська діаспора. За даними першого перепису населення, проведеного 1660 року, Суми мали 2740 жителів. У 1650—1770 роках місто швидко розвивалося та населення його зростало, до 1770-х років Суми, будучи найбільшим містом Слобожанщини й території сучасної України, мали вже близько 10 тис. населення. Та після скасування Слобідської автономії 1765 року, адміністративний та економічний центр Слобожанщини почав зміщуватися до Харкова, разом із тим Суми почали занепадати та населення міста протягом 1770—1850 років практично не зростало, так і залишалося 10-ти тисячним. 1850 року в Сумах оселилася родина Харитоненків, завдяки цукровій індустрії та щедрому меценатству яких населення міста протягом 1850—1913 років зросло уп'ятеро — до 50 тис. людей. У 1917—1943 роки через війни та голодомори населення міста зазнавало великих втрат і зростання практично не було. Після 1943 року Суми, будучи вже центром області, почали швидко розвиватися. За 1943—1993 населення міста зросло приблизно ушестеро, досягнувши свого максимуму — 307 тис. За цей період також значно збільшилася російська діаспора міста. У 1993—2019 роках населення постійно знижувалося через демографічну кризу та важку економічну ситуацію в Україні.

Динаміка населення
  1660 1732 1773 1788 1850 1864 1870 1877 1888 1897 1904 1913 1926
Кількість мешканців. 2 740 7 700 9 380 10 495 10 256 13 000 14 126 15 534 16 827 27 564 30 500 50 391 44 200
  1939 1959 1970 1973 1979 1989 1993 1995 1997 1999 2001 2005 2006
Кількість мешканців. 63 883 98 000 159 000 184 000 231 558 291 264 307 000 305 000 302 000 301 000 293 141[25] 282 198[25] 281 600
  2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2022
Кількість мешканців. 278 599 273 906 272 326 271 848 269 663 269 200 268 900 268 600 267 600 265 555 264 483 263 448 262 119 256 474

Національний склад

1926[26] 1939[27] 1959[28] 1989[29] 2001[29]
українці 80,7 86,4 80,3 79,4 84,5
росіяни 11,9 9,0 16,8 18,9 12,5
євреї 5,5 2,9 1,3 0,7 0,2

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 92 % населення міста, росіяни — 6 %.[30]

Мова

мова 1897[31] 1926[26] 1989[29] 2001[32]
українська 70,5 50,0 71,4 77,4
російська 24,1 45,3 27,6 20,2
єврейська 2,6 2,5 0,1

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 19 % населення міста, російською — 11 %, українською та російською рівною мірою — 69 %.[30]

Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською.[33] Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 64 % населення міста, російською — 27 %.[34]

Етнікон

Популярна форма етнікону для жителів міста — сумчани та сумчанки.[35][36][37][38] Проте у 2004 році на запит секретаря міської ради Олександра Атамана Інститут української мови при Академії наук України відповів, що правильною формою має бути «сум'яни», за аналогією «львів'яни, харків'яни».[38] Цієї ж думки дотримувався і професор Олександр Пономарів,[36] а також Ірина Фаріон, оскільки частка -чан(и) для утворення етніконів прийшла з російської та використовується для назв із закінченнями -ськ/-цьк, -к-, -ц-, -щ- та -ч-.[39][перевірити] Професор Іван Ющук стверджував, що форма «сумчани» утворена від назви річки Сумка, за якою названо місто, а форма «сум'яни» штучно створена за моделлю слова харків'янин, і не є літературною.[38]

Економіка

Основна характеристика

Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, 2009 рік) — 5,37 млрд грн.

Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %

  • Машинобудування — 63,4;
  • Хімічна та нафтохімічна промисловість — 11,5;
  • Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 3,8.

Найбільші підприємства Сум

  • Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (засноване у 1896 р.; нині одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, каучуку, штучного волокна та пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової й інших галузей промисловості).
ВАТ «Сумихімпром»
  • Сумихімпром (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
  • АТ "НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»
  • Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, масспектрометри, лічильники йонів тощо). Підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
  • Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований 1869 року; 1970 року виробив 236 тис. т цукру).
  • Чавуноливарний завод «Центроліт».
  • Лікеро-горілчаний завод.
  • Молокозавод
  • Взуттєва фабрика
  • Сумський комбінат хлібопродуктів.
  • Сумський порцеляновий завод, ліквідований у 2013 році.
  • ТОВ "ВП «ПОЛИСАН» один із виробників лакофарбових матеріалів на українському ринку; випускає продукцію під торговими марками: Maxima, Farbex, Delfi, DekArt)
  • Насосенергомаш

Торгові центри

  • ТРЦ «Атріум»
  • ТРЦ «Лавина»
  • ТРЦ «Мануфактура»
  • ТЦ «Євробазар»
  • ТРЦ «Київ»
  • Центральний універмаг м. Суми

Базари

  • Ринок по вул. СКД
  • Ринок на 9-му мікрорайоні
  • Ринок «Привокзальний» (демонтований)
  • Сумський критий ринок
  • Курський риночок

Транспорт

Громадський транспорт Сум представлений автобусами, тролейбусами та таксі.

Об'єкти транспортної інфраструктури міста: залізничний вокзал, два автовокзали й аеропорт (фактично в міській межі).

Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами та маршрутними таксі. Відстань до столиці України становить 338 км (автошляхом Н07).

Автошляхи

Авіасполучення

Міський аеропорт засновано у 1978 році. Станом на 2019 рік він не приймає регулярних рейсів понад 10 років і перебував у напівзанедбаному стані, проте у «Державній цільовій програмі розвитку аеропортів України» Міністерства інфраструктури України на період до 2023 року, були плани з ремонту злітно-посадкової смуги та реконструкції аеровокзального комплексу аеропорту[40].

Залізниця

Залізничний вокзал станції Суми

У Сумах, в межах міста, діють дві залізничні станції, які підпорядковані Сумській дирекції Південної залізниці:

Маршрутне таксі й автобуси

Докладніше: Сумський автобус

У 2011 році схема руху маршрутних таксі й міських автобусів у місті була змінена. У Сумах діють 23 маршрути в режимі маршрутного таксі та 13 автобусних маршрутів, які охоплюють усі райони міста та його околиці. Найуживанішою моделлю маршрутних таксі є Рута-25, автобусів — Богдан А092 та БАЗ А079 «Еталон». Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпра тощо.

Маршрути в межах міста та передмістя в режимі маршрутного таксі:

  • № 1 «Роменська — Лихвинська Стінка»
  • № 2 «Ковпака — Свободи»
  • № 3 «Аеропорт — Героїв Крут»
  • № 4 «Аеропорт — Хіммістечко»
  • № 5 «Роменська — Хіммістечко»
  • № 6 «Хіммістечко — Ковпака»
  • № 7 «Хіммістечко — Баранівка»
  • № 8 «Василівка-Тополянська»
  • № 9 «Добровільна — Свободи»
  • № 10 «Косівщина — Героїв Крут»
  • № 11 «Тепличний — Тепличний»
  • № 12 «Тімірязівка — Тімірязівка»
  • № 13 «Тепличний — Героїв Крут»
  • № 14 «Тімірязівка — Залізничний вокзал»
  • № 15 «СНАУ — Коледж СНАУ»
  • № 16 «Ковпака — Баранівка»
  • № 17 «Свободи — Хіммістечко»
  • № 18 «Веретенівка — Героїв Крут»
  • № 19 «Роменська — Ковпака»
  • № 20 «Аеропорт — Ковпака»
  • № 21 «Свободи — Свободи»
  • № 22 «Веретенівка — Хіммістечко»
  • № 23 «Тепличний — Тепличний»

Міські автобусні маршрути:

  • № 51 « В.Піщане — Свободи»
  • № 52 «Ковпака — Свободи»
  • № 53 «Добровільна — Аеропорт»
  • № 54 «Косівщина — Хіммістечко»
  • № 55 «Роменська — Героїв Крут»
  • № 56 «Ганнівка — Хіммістечко»
  • № 57 «Роменська — Баранівка»
  • № 57A «Баранівка — Центр»
  • № 58 «Тополянська — Василівка»
  • № 59 «Веретенівка — Баси»
  • № 59A «Баси — Центр»
  • № 60 «В. Піщане — Аеропорт»
  • № 61 «Автовокзал — Хіммістечко».

Сумський тролейбус

Докладніше: Сумський тролейбус
Сумський тролейбус

Тролейбусний рух у Сумах було відкрито 25 серпня 1967 року. Першим був міський тролейбусний маршрут № 1 «Червона площа — вул. Харківська — Хіммістечко». На початку відкриття налічувалось 25 вживаних тролейбусів МТБ-82 з Москви та 10 нових тролейбусів Київ-4. У 1968—1969 роках були побудовані нові лінії від центру міста до спальних районів.

У 1969 році, в районі Хіммістечка, було закінчено будівництво першого тролейбусного депо в місті Суми.

Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса складалася з 18 маршрутів, на яких працювало близько 70 тролейбусів. З 2015 року почали надходити нові тролейбуси Богдан Т701.17. Експлуатуюча організація сумських тролебусів — КП «Електроавтотранс».

Міжміські автобуси

У Сумах автомобільні шляхи — найпоширеніший спосіб пересування. З автовокзалів міста Суми щоденно здійснюються чимало рейсів приміських й міжміських автобусів.

У Сумах діють дві автостанції:

  • Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери, 40);
  • Автостанція (Ковальський проїзд, 1).

З центрального автовокзалу міста Суми вирушають автобусні рейси міжміського сполучення у найближчі області, а також до Києва, Хмельницького, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Дніпра, Запоріжжя.

Міжміські автобуси з Сум обслуговуються мережею автостанцій «Сумиоблавтотранс» і надають можливість дістатися з центрального автовокзалу у всі куточки країни. Розклад автобусів у Сумах можна знайти на автовокзалі та на сайті місцевої ради. Пасажиропотік на центральному автовокзалі — 100 осіб на годину. Міжміські автобуси в Сумах постійно оновлюються, місцева рада регулярно закуповує нові машини, відкриваються нові маршрути безпосередньо з Сум, а також обслуговує транзитні рейси через автостанцію.

Засоби масової інформації

Друковані

«Ваш Шанс» (6,307 тис. чол.) — 52,96 %
«Панорама» (1,401 тис. чол.) — 11,76 %
«ДС-Экспресс» (4,199 тис. чол.) — 35,28 %

Телебачення

FM-радіостанції

№ з/п Частота, МГц Назва Потужність Адреса вежі Передавач
1 87,7 Power FM 0,2 вул. Скрябіна, 3 СФКРРТ
2 88,1 Українське радіо/Українське радіо Суми 0,5 вул. Скрябіна, 3 СФКРРТ
3 88,6 Громадське радіо 0,1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
4 89,1 Радіо «ROKS» 0,5 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
5 89,8 Радіо П'ятниця 0,5 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
6 90,3 Наше радіо 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
7 90,9 Радіо НВ 1 вул. Скрябіна, 3 СФКРРТ
8 91,3 Радіо «Промінь» 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
9 92,9 «Novaline Radio» 0,25 вул. Скрябіна 42
10 99,4 «Авторадіо» 1 вул. Скрябіна, 3 СФКРРТ
11 100,8 Країна ФМ 0,25 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
12 101,4 Kiss FM 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
13 102,6 Перець FM 0,5 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
14 103,4 Хіт FM 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
15 105,1 Радіо «Релакс» 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
16 105,6 Радіо Байрактар 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»
17 106,4 Шлягер FM 0,2 вул. Скрябіна, 3 СФКРРТ
18 107,0 1 вул. Скрябіна, 3 СФКРРТ
19 107,9 Армія FM 1 пл. Незалежності 1 РПЦ ТОВ «ЕРБ»

УКХ-радіостанції

№ з/п Частота, МГц Назва Потужність Адреса вежі Передавач
1 69,02 Світле радіо Еммануїл 1 вул. Скрябіна 3 СФКРРТ

Освіта

Сумський національний аграрний університет

Заклади вищої освіти

Заклади середньої загальної освіти

Заклади позашкільної освіти

Культура та відпочинок

Сумський обласний драмтеатр
Молодіжний центр «Романтика»
Сумська обласна філармонія

Суми є значним культурним осередком Слобожанщини і країни в цілому — в місті працюють театри, музеї, кіноустановки, культурно-освітні заклади, бібліотеки тощо[41].

Музика, кіно, клубні заклади

У Сумах працюють такі театри та музичні заклади:

Сумські будинки культури та клуби:

  • Палац дітей і юнацтва (вул. Соборна, 37);
  • Будинок культури АТ "НВО " (пл. Холодногірська, 5);
  • Будинок культури ЧРЗ (вул Привокзальна, 2);
  • Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
  • Молодіжний центр «Романтика» (вул. Героїв Сумщини, 3);
  • Сумський міський центр дозвілля молоді
  • Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30);
  • Нічний клуб «7 Sky» (вул. Замостянська, 1);
  • Нічний клуб «Luna» (вул. Збройних Сил України, 21);
  • Нічний клуб «Фортуна» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Alexandria» (вул. Героїв Крут, 27);
  • Нічний клуб «Toledo» (вул. Соборна, 44);
  • Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71);
  • Нічний клуб «San Remo» (пл. Покровська, 2);
  • Нічний клуб «Residencia» (вул. Нижньовоскресенська, 1);
  • Нічний клуб «Black & White» (пл. Покровська, 2);
  • Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9);
  • Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Marafet» (вул. Воскресенська, 6);

Міські кінотеатри:

  • кінотеатр «Дружба» (просп. Шевченка, 20) — головний і найбільший у місті (на 800 місць); значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію 1972 року; перебуває у комунальній власності;
  • кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12) — менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) та осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію та переобладнання здійснено завдяки приватизації у 2-й пол. 2000-х років[42];
  • кінотеатр «Планета Кіно» [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.] (вул. Харківська, 2/2) — сучасний п'ятизальний кінокомплекс (на 600 глядачів), для кінопоказів використовуються провідні технології та обладнання Christie, Dolby і Kinoton.

Театри

Музеї

Найвідоміші сумські музеї й експозиції:

Сумський краєзнавчий музей
  • Обласний краєзнавчий музей (вул. Герасима Кондратьєва, 2) — найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
  • Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1);
  • Муніципальна галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27) — створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сум'ян і гостей міста з мистецтвом, насамперед сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
  • Музей народної освіти області (Сумський педагогічний музей; пр. Свободи , 38) — створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти та науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки та здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України — Глухівський вчительський інститут (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність і життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей уважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10 000 осіб[43];
  • Будинок-музей А. П. Чехова (вул. Чехова, 79);
  • Музей розвитку банківської справи на Сумщині та історії грошей (вул. Петропавлівська, 57);
  • Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
  • постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».

Бібліотеки

Обласна наукова бібліотека

У місті діє центральна бібліотечна система, як для дорослих, так і для дітей — відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.

Відомі бібліотеки Сум:

Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є Бібліотека Української академії банківської справи НБУ.

Спорт

Стадіон «Ювілейний»

У Сумах є спортивні секції, працюють манежі, арени, стадіони, басейни:

  • Палац студентського спорту СумДУ[44] (вул. Прокоф'єва, 32). Це домашня арена АФФК «Суми», ГК «ШВСМ-СумДУ».
  • Стадіон «Ювілейний» (вул. Гагаріна, 9) — це домашнє поле ФК «Альянс», ФК «LS Group»
  • СК «Авангард» (вул. Праці, 3А) футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до 2001 року, коли було завершено будівництво стадіону «Ювілейний».
  • Басейн СумДУ (вул. Римського-Корсакова, 2А).
  • СК «Олімп» (вул. Герасима Кондратьєва, 165) — тенісний корт і баскетбольне поле.
  • СК «Динамо» (вул. Герасима Кондратьєва, 32) — бокс і басейн

Парки

Парк «Казка»

Дитячий парк «Казка» було збудовано в 1985 році до 40-ї річниці перемоги СРСР над Німеччиною у німецько-радянській війні. У парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.

Парк імені Івана Кожедуба
Докладніше: Парк культури та відпочинку імені І. М. Кожедуба

Центральному парку культури та відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. Також при вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк розкинувся на березі річки Псел, у парку є атракціони, різноманітні скульптури. Також у парку розташований стадіон «Ювілейний».

Кулінарія

Печеня по-сумськи - рецепт оригінальний тим, що з картоплею закладається і м'ясо, і печінка. Усе це готується з болгарським перцем, сметаною і сиром. Ще одна варіація: м'ясо, квасоля, гриби і сметана. Поживна та смачна, вона зігріє серце кожного, хто спробує цю страву в горщику.[45] А борщ у місті готують зі свининою і на буряковому квасі.[46] Варто покуштувати бараболю-маківницю — картопляне пюре з маком, підкопченими реберцями, запеченим буряком та морквяним соусом. Ця страва є призером першого гастрономічного фестивалю «Слобожанські смаки». Ще були відзначені шпундра — свинячі ребра, тушковані з буряком у буряковому квасі, а також кров’янка з тушкованою капустою.[47] А з квашеної капусти, пшона та домашньої птиці - курки або качки в печі готують капусту по сумськи.[48] Місцева сироварня O’bereg[49] здивує вас автентичним сиром «Сумка» у формі сумки, з унікальною структурою витяжного сиру, трохи підкопчений і неймовірно ніжний на смак.[50]

Об'єкти природно-заповідного фонду Сум

Ботанічні пам'ятки природи

Багатовікові дуби біля озера Чеха

Група екзотичних дерев, Дуб на вул. Олександра Аніщенка, Дуб на вул. Кондратьєва, Дуб на вул. Сергія Табали, Дуб на Петропавлівській, Липові насадження, Багатовікові дуби біля озера Чеха.

Ботанічні сади

Ботанічний сад СДПУ ім. А. С. Макаренка, Юннатівський (10 жовтня 2010 на території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був створений Ботанічний сад «Юннатівський», який був оголошений об'єктом природно-заповідного фонду — ботанічним садом місцевого значення[51]).

Дендропарк

Сумський дендропарк.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Басівський, Будинок-музей А. П. Чехова, Веретенівський, Парк ім. Асмолова.

Архітектурні й історико-культурні пам'ятки

Воскресенська церква
Спасо-Преображенський собор
Троїцький кафедральний собор
Іоанно-Предтеченська церква
Докладніше: Пам'ятники Сум
Докладніше: Храми Сум

Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII — початку XX століть, зокрема О. О. Палицин, П. А. Ярославський, М. Ловцов, О. В. Щусєв тощо.

Головними архітектурними пам'ятками Сум є:

В архітектурній забудові є також будинки у стилі модерн, як Особняк Чорнобильського, зведений у 1910—1911 рр. на замовлення підприємця Лева Чорнобильського.[52]

У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в 1990—2000-ні (за незалежності України): Тарасу Шевченку, М. Щепкіну, цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку, І. Кожедубу, воїнам-афганцям, жертвам Голодомору 1932—1933 років тощо.

Особистості

Народилися

Проживали

Меморіальна дошка на будинку, де жив Олександр Олесь

Бували в місті

Український філософ і поет Г. С. Сковорода (1760-ті), живописці К. О. Трутовський (1870-ті), В. Є. Маковський (1891), російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський (1871—79), письменник В. Г. Короленко (1902)[54].

Міста-побратими

З російськими містами Курськ, Бєлгород та Сєверодвінськ партнерські угоди були розірвані через агресію з боку РФ щодо України.[67]

Пам'ятний знак містам-побратимам Сум

Див. також

Виноски

  1. ↑ Памятная книжка Харьковской губернии на 1862 год — С. 24.
  2. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України Про зміну і встановлення меж міста Суми і Сумського району Сумської області. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 25 вересня 2015.
  4. ↑ 43. Сумщина // Автомобільна прогулянка Україною., К.: Балтія-Друк, 2008, стор. 443
  5. ↑ Sumy, Ukraine Climate Data. Climatebase. Архів оригіналу за липень 30, 2013. Процитовано 21 січня 2013.
  6. ↑ Weatherbase: Historical Weather for Sumy, Ukraine. Weatherbase. Архів оригіналу за березень 5, 2020. Процитовано 21 січня 2013.
  7. ↑ Бібліографічні посилання Google Академія. scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  8. ↑ Суми. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 червня 2020.
  9. ↑ У Сумах пройшла «Студентська революція на траві». на www.utro.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 3 лютого 2011.
  10. ↑ Територія Сум збільшилася. ukranews.com. Українські Новини. 15.09.2015. Архів оригіналу за 25.09.2015.
  11. ↑ а б в Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень перший. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  12. ↑ Бій у Сумах: є загиблі та поранені. Суспільне. Новини (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  13. ↑ Марковська, Юлія (24 лютого 2022). У Сумах знову бій біля кадетського корпусу. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  14. ↑ Скрипняк, Анна (25 лютого 2022). Бій у Сумах закінчився. Ворог відступив. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  15. ↑ Ситуація в Сумах прямо зараз: що відбувається у місті. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  16. ↑ Що відбувається у Сумах зараз. Ситуація в місті 4 березня: онлайн. РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  17. ↑ а б Без електрики Лебедин та частково Охтирка. В Сумах триває відновлення електропостачання. Суспільне. Новини (укр.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  18. ↑ Створено Перший Сумський гуманітарний штаб. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  19. ↑ Росія прикриває окремі підрозділи, які відходять від Сум, всі інші - кинуті на призволяще - Генштаб. ТСН.ua (укр.). 3 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  20. ↑ Война России против Украины. Сорок первый день. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  21. ↑ апрель 2022, Newsroom Infobae4. Российские войска вышли из украинского города Сумы. infobae (es-ES) . Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  22. ↑ "Укрзалізниця" відновила рух електричок на Чернігівщині та Сумщині. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  23. ↑ "Треба зробити мертву зону": російський пропагандист хоче знищити Суми. glavred.net (укр.). Процитовано 3 червня 2023.
  24. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №720/2023.
  25. ↑ а б Britannica, The Editors of Encyclopaedia. «Sumy». Encyclopedia Britannica, https://www.britannica.com/place/Sumy-Ukraine [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]. Accessed 17 March 2022.
  26. ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  27. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Сумы. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 3 травня 2015.
  28. ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
  29. ↑ а б в Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 травня 2015.
  30. ↑ а б https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf
  31. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Сумы. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 2 травня 2015.
  32. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область[недоступне посилання]
  33. ↑ Українська суттєво посилилась в усіх сферах: вдома, на роботі та в інтернеті. Опитування - BBC News Україна. BBC. 8 січня 2023. Архів оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 9 грудня 2023.
  34. ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
  35. ↑ СУМЧАНИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  36. ↑ а б Блог професора Пономарева: сумчани чи сум'яни?. BBC News Україна (укр.). 24 червня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  37. ↑ Сумчани чи сум'яни?. Цукр (укр.). 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  38. ↑ а б в Наталія Ісіпчук (20 жовтня 2015). Сумчани чи сум’яни: як правильно?. Сумщина. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 21 жовтня 2021.
  39. ↑ Фаріон, Ірина (2013). Мовна норма: знищення, пошук, віднова (укр.) . Івано-Франківськ: «Місто НВ». с. 332. ISBN 978-966-428-290-8.
  40. ↑ В аеропорту Суми за два роки хочуть побудувати новий термінал й реконструювати ЗПС. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  41. ↑ Культура і мистецтво Сумської області[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційний сайт Сумської обласної ради [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  42. ↑ Кінотеатр «Космос» (м. Суми) на www.kino.ukr.net. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 8 листопада 2009.
  43. ↑ Федорина Алла Учиться — завжди пригодиться. Перші дитячі ясла й педінститути зародились на Сумщині [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 185 за 7 жовтня 2009 року
  44. ↑ Палац студентського спорту — Спортивний клуб СумДУ. sport.sumdu.edu.ua. Процитовано 8 травня 2022.
  45. ↑ Перлина Сумщини: печеня з грибами в горщиках
  46. ↑ Печеня по-сумськи і борщ на буряковому квасі
  47. ↑ Хоч про смаки і не сперечаються
  48. ↑ Капуста
  49. ↑ Сироварня O’bereg
  50. ↑ Сироварня O'bereg почала виробляти «Сумку
  51. ↑ Рішення Сумської обласної ради п'ятого скликання від 15.10.2010. Архів оригіналу за 27.05.2014. Процитовано 29.05.2012.
  52. ↑ Особняк Чорнобилського | Відвідайте Суми. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  53. ↑ bbodnar813 (1 листопада 2022). На Херсонщині загинув військовий 128-ої бригади: опубліковано ім'я та фото Героя (фото). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 5 листопада 2022.
  54. ↑ Лушпа М. П. Суми // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 60
  55. ↑ https://www.banskabystrica.sk/zivot-v-meste/o-meste/partnerske-mesta/
  56. ↑ а б в г д е http://www.sumy.net.ua/News/re/0705161.html
  57. ↑ http://old.vratza.bg/?category=33&sub=90
  58. ↑ https://gorod.sumy.ua/city_cat_56.html
  59. ↑ http://www.gorzow.pl/PL/3042/Miasta_partnerskie/
  60. ↑ https://yle.fi/a/74-20072327
  61. ↑ http://www.gorod.sumy.ua/city_cat_56.html
  62. ↑ https://smr.gov.ua/en/misto/mista-partneri/387-m-lyublin-polshcha.html
  63. ↑ https://lublin.eu/lublin/wspolpraca-miedzynarodowa/miasta-partnerskie-i-zaprzyjaznione/sumy-ukraina,9131,w.html
  64. ↑ https://www.sacbee.com/news/local/article276854241.html
  65. ↑ https://city.sumy.ua/sumy/u-sum-zyavyvsya-shhe-odyn-pobratym-za-okeanom/
  66. ↑ https://www.celle.de/Celle-entdecken/Partnerstädte/Sumy-Ukraine-.php?object=tx,2727.5&ModID=7&FID=2092.182.1&NavID=2727.396&La=1
  67. ↑ Суми розірвали побратимські відносини з російськими містами - Суспільство. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  68. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

Суми
у сестринських Вікіпроєктах
s: Теми у Вікіджерелах?
voy: Суми у Вікімандрах?
CMNS: Суми у Вікісховищі?

Джерела

Література

  • Ми створювали Місто для людей: Про покоління сумчан, які за два десятиріччя (1970—1990) перетворили колись повітове містечко у сучасний обласний центр / [авт. кол.: А. Д. Бондаренко, М. Т. Ільченко, В. О. Гугля та ін.]. — Вид. 3-є, доопрац. — Суми: Мрія-1, 2018. — 135 с. — ISBN 966-566-695-0.
Пам'ятки Сум
Альтанка | Спасо-Преображенський собор | Троїцький собор | Воскресенська церква | Іллінська церква | Пантелеймонівська церква | Петропавлівська церква | Іоанно-Предтеченська церква | Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії | Садиба Суханових-Сумовських | Обласна філармонія | Музей А. П. Чехова | Обласний державний краєзнавчий музей | Обласний державний художній музей | Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна | Театр для дітей та юнацтва | Молодіжний центр «Романтика» | Фонтан «Садко» | Родове поховання Харитоненків | Лікарня Св. Зінаїди | Меморіал «Загиблим воїнам-інтернаціоналістам» | Пам'ятний знак «Сумка» | Пам'ятний знак містам-побратимам Сум | Пам'ятник І. Г. Харитоненку | Пам'ятник Тарасові Шевченку | Меморіал Вічної Слави Сум | Пам'ятник Михайлу Щепкіну | Пам'ятник Степану Супруну | Партизанський рейд | Пам'ятник Івану Кожедубу | Братська могила | Монумент «Героям Сумщини» | Сумський Палац дітей та юнацтва
Райони:
Села:
Конотопський район

Охтирський район
Роменський район
Сумський район
Шосткинський район
Міста та селища Сумської області
Міста
Селища
Центри адміністративно-територіальних одиниць України першого рівня
¹ столиця України, центр Київської області та місто з особливим статусом, ² місто з особливим статусом, ³ столиця АР Крим
  1. Київ
  2. Харків
  3. Одеса
  4. Дніпро
  5. Донецьк¹
  6. Львів
  7. Запоріжжя
  8. Кривий Ріг
  9. Миколаїв
  10. Маріуполь¹
  11. Луганськ¹
  12. Вінниця
  13. Севастополь¹
  14. Макіївка¹
  15. Сімферополь¹
  16. Чернігів
  17. Полтава
  18. Херсон
  19. Хмельницький
  20. Черкаси
  21. Чернівці
  22. Житомир
  23. Суми
  24. Рівне
  25. Горлівка¹
  26. Івано-Франківськ
  27. Кам'янське
  28. Тернопіль
  29. Кропивницький
  30. Луцьк
  31. Кременчук
  32. Біла Церква
  33. Мелітополь¹
  34. Краматорськ
  35. Керч¹
  36. Ужгород
  37. Бровари
  38. Євпаторія¹
  39. Бердянськ¹
  40. Алчевськ¹
  41. Нікополь
  42. Слов'янськ
  43. Павлоград
  44. Сєвєродонецьк¹
  45. Кам'янець-Подільський
  46. Лисичанськ¹
  47. Мукачево
  48. Конотоп
  49. Умань
  50. Хрустальний¹
¹ — міста, розташовані на тимчасово окупованих територіях
Примітка: дані наведено за Статистичним збірником «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року»
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суми&oldid=42350655