Суничник — Вікіпедія

Суничник
плоди Arbutus unedo (суничник сірий)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Вересові (Ericaceae)
Підродина: Arbutoideae
Рід: Суничник (Arbutus)
L. 1753
Вікісховище: Arbutus

Суничник, або суничне дерево (Arbutus) — рід дерев або кущів з родини вересових.

Має яскраво-червону навесні і восени кору. Листки на зиму залишаються зеленими. У південному Криму поширений дикорослий вид — суничник дрібноплодий (Arbutus andrachne), дерево заввишки 5-12 м, яке має їстівні, але несмачні плоди, і часто культивується як декоративне дерево. Також там зустрічається суничник великоплодий (Arbutus unedo), сирі або варені плоди якого їстівні; крім того, з них виготовляють спиртні напої.

Біологічний опис[ред. | ред. код]

Вічнозелені дрібні дерева або чагарники з гладкою коралово-червоною або тріщинуватою грубою бурою корою.

Листорозміщення чергове. Листки шкірясті, цілокраї або пилчасті, на черешках.

Цвіт у кінцевих повислих або прямостоячих волотях. Чашечка глибоко п'ятилопатева, залишається при плодах; віночок зрощено-пелюстковий, кулясто-глекоподібний, після цвітіння швидко опадає, білий або рожевий, з п'ятьма завернутими назовні тупими зубцями. Тичинок 10, які не виступають з віночка; пиляки з двома назад відігнутими придатками, відкриваються на верхівці отворами; тичинкові нитки тонковолосисті. Підматочковий диск зазвичай 16-лопатевий. Зав'язь п'ятигнізда, з численними насінними зачатками.

Плід — ягодоподібний, багатонасінний, пятигніздий, кулястий, з борошнистою м'якоттю, зазвичай зовні з горбкуватими залозками. Насіння дрібне, еліпсоїдне.

Зліва направо:
Стовбур із відшаруванням кори (Arbutus andrachne). Листки (Arbutus × andrachnoides). Квіти (Arbutus menziesii). Стиглі плоди (Arbutus unedo).

Поширеність та екологія[ред. | ред. код]

Найбільша різноманітність видів спостерігається в Мексиці; рослини з цього роду ростуть також у Середземномор'ї, в Північній Америці та Європі (зокрема, в Ірландії).

Розводять посівом насіння.

Посухостійкі і світлолюбні.

Ростуть повільно, в 10 років досягають висоти 2,5 м, в 45 років — 5 м. В околицях Гаспри і на вершині Ай-Нікола два дерева, за оцінкою вчених, мають вік 1000 років. Окружність стовбура цих дерев близько 4 м[1].

Значення та застосування[ред. | ред. код]

Ведмідь та суничне дерево на гербі Мадрида

Деревина буро-біла, міцна, тверда, важка, використовується для виготовлення столярних і токарних виробів.

Медоноси.

Листя використовують для дублення шкіри.

Кора містить андромедотоксин.

Суничне дерево зображено на гербі Мадрида, столиці Іспанії. Також цей герб зображують на таксі, різних покажчиках, каналізаційних люках та інших об'єктах міської інфраструктури.

Таксономія[ред. | ред. код]

Arbutus L., Species Plantarum 1: 395 [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.]. 1753.

Рід Суничне дерево входить до підродини Arbutoideae родини Вересові (Ericaceae) порядку Вересоцвіті (Ericales).

Таксономічна схема


  ще 25 родин
(за Системою APG II)
  ще 5 родів  
         
  порядок Вересоцвіті     підродина Arbutoideae    
              близько 14 видів
  отдел Покритонасінні або Квіткові     родина Вересові     рід
Суничник
 
           
  ще 44 порядки квіткових рослин
(за Системою APG II)
  ще 7 підродин
(за Системою APG II)
 
     

Види[ред. | ред. код]

За інформацією бази даних The Plant List, рід включає 11 видів[2]:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карпенко Т. Растительный мир Артека (краткий ботанический справочник). «Артековец» (неофициальный сайт лагеря). Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 6 травня 2010. 
  2. Arbutus (англ.). The Plant List. Version 1.1. 2013. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2017. 
  3. Відомості про рід Arbutus (англ.) в базі даних Index Nominum Genericorum Міжнародної асоціації з таксономії рослин (IAPT).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]