Суперкубок УЄФА 2021 — Вікіпедія

Суперкубок УЄФА 2021
	(пен. 6:5)
Дата	11 серпня 2021
Стадіон	«Віндзор Парк», Белфаст
Гравець матчу	Жерар Морено («Вільярреал»)
Арбітр	Сергій Карасьов (Росія)
Глядачі	10,435
Погода	Мінлива хмарність; 18 °C (64 °F); 59 % Вологість повітря
	← 2020 2022 →

Суперкубок УЄФА 2021 (англ. 2021 UEFA Super Cup) — футбольний матч, що відбувся 11 серпня 2021 року і став 46-м розіграшем Суперкубка УЄФА, між переможцями Ліги чемпіонів і Ліги Європи в сезоні 2020/21. Рішенням Виконавчого комітету УЄФА від 24 вересня 2019 року матч пройшов у столиці Північної Ірландії — Белфасті на стадіоні Віндзор Парк^[5].

Вибір місця проведення[ред. | ред. код]

Заявочна кампанія європейських футбольних асоціацій, які претендують на проведення матчу офіційно розпочнеться у грудні 2018 року. Згідно з порядком заявочного процесу, до 15 лютого 2019 року футбольні асоціації матимуть час офіційно підтвердити свою зацікавленість у проведенні Суперкубка УЄФА 2021, і до 29 березня 2019 року направити в УЄФА заявочні досьє.

Українська заявка[ред. | ред. код]

На початку червня 2018 року президент Федерації футболу України (ФФУ) Андрій Павелко оголосив про створення комітету по роботі над заявкою на проведення матчу за Суперкубок УЄФА 2021 року^[6]. У вересні 2018 року очільник українського футболу оголосив, що можливо НСК «Олімпійський» і буде приймати цей матч^[7].

Харківська обласна влада разом з Федерацією футболу України, спираючись на досвід проведення міжнародних матчів у Харкові, оголосили 1 листопада 2018 року про підготовку заявки на проведення матчу за Суперкубок УЄФА у 2021 році на стадіоні ОСК «Металіст»^[8].

Претенденти[ред. | ред. код]

Станом на початок листопада 2018 року дві країни заявили про свої наміри провести цей захід. Пізніше ще дві країни подали свої заявки.

Країна	Стадіон	Місто	Місткість
Білорусь^[9]	«Динамо»	Мінськ	22 000
Північна Ірландія	«Віндзор Парк»	Белфаст	18 434
Україна	«Металіст»	Харків	40 003
Фінляндія	«Олімпійський»	Гельсінкі	36 000

24 вересня 2019 року Виконавчий комітет обрав «Віндзор Парк».^[10]^[11]

Клуби[ред. | ред. код]

Клуб	Кваліфікувався як	Участей
«Челсі»	Переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2020/21	4 (1998, 2012, 2013, 2019)
«Вільярреал»	Переможець Ліги Європи УЄФА 2020/21	Дебют

Матч[ред. | ред. код]

Арбітри[ред. | ред. код]

6 серпня 2021 року УЄФА призначив арбітром матчу росіянина Сергія Карасьова, арбітра ФІФА з 2010 року, який судив матчі на Євро-2016, чемпіонаті світу 2018 року та Євро-2020. Йому допомагали співвітчизники Ігор Демешко та Максим Гаврилін як помічники арбітрів, тоді як Олексій Кульбаков з Білорусі був четвертим суддею. Арбітрами VAR був призначений Марко Фріц з Німеччини, якому допомагали Павел Гіль з Польщі та Массіміліано Ірраті з Італії. Ще один італієць Філіппо Мелі був призначений резервним помічником арбітра^[2].

Хід матчу[ред. | ред. код]

«Челсі» відкрив рахунок на 27-й хвилині, коли подачу з лівого флангу від Кая Гаверца замкнув Хакім Зієш. Зієш був замінений через травму плеча наприкінці першого тайму. «Вільяреал» зрівняв рахунок на 73-й хвилині, коли Жерар Морено забив ударом правою ногою у лівий верхній кут воріт після відскоку м'яча від Булая Діа^[12]. Матч перейшов у додатковий час, в кінцівці якого воротар «Челсі» Едуар Менді був замінений на Кепу Аррісабалагу. Кепа відбив два післяматчевих пенальті, в тому числі і вирішальний від Рауля Альбіоля, який дозволив «Челсі» виграти з рахунком 6:5 у серії пенальті та здобути трофей^[13].

Матч[ред. | ред. код]

11 серпня 2021
21:00 CEST

«Челсі»	1–1	«Вільярреал»
Зієш 27'	Протокол	Морено 73'
	Пенальті
Гаверц Аспілікуета Алонсо Маунт Жоржиньйо Пулишич Рюдігер	6–5	Морено Манді Еступіньян Гомес Раба Фойт Альбіоль

Віндзор Парк, Белфаст
Глядачів: 10,435^[3]
Арбітр: Сергій Карасьов (Росія)^[2]

«Челсі»^[4]

«Вільярреал»^[4]


ВР	16	Едуар Менді		119'
ЗХ	15	Курт Зума		66'
ЗХ	14	Трево Чалоба
ЗХ	2	Антоніо Рюдігер	44'
ПЗ	20	Каллум Гадсон-Одой		82'
ПЗ	7	Н'Голо Канте (c)		65'
ПЗ	17	Матео Ковачич
ПЗ	3	Маркос Алонсо
ПЗ	22	Хакім Зієш		43'
ПЗ	29	Кай Гаверц
НП	11	Тімо Вернер		65'
Запасні гравці:
ВР	1	Кепа Аррісабалага	PSO'	119'
ЗХ	4	Андреас Крістенсен		66'
ЗХ	6	Тіагу Сілва
ЗХ	21	Бен Чілвел
ЗХ	24	Ріс Джеймс
ЗХ	28	Сесар Аспілікуета		82'
ЗХ	33	Емерсон Палміері
ПЗ	5	Жоржиньйо		65'
ПЗ	10	Крістіан Пулишич		43'
ПЗ	19	Мейсон Маунт		65'
НП	9	Теммі Абрагам
НП	12	Рубен Лофтус-Чік
Головний тренер:
Томас Тухель			45+1'


ВР	1	Серхіо Асенхо
ЗХ	8	Хуан Фойт
ЗХ	3	Рауль Альбіоль (к)
ЗХ	4	Пау Торрес
ЗХ	24	Альфонсо Педраса		58'
ПЗ	14	Ману Трігерос		70'
ПЗ	25	Етьєн Капу		70'
ПЗ	18	Альберто Морено		85'
НП	21	Єремі Піно	61'	91'
НП	7	Жерар Морено
НП	16	Булай Діа		85'
Запасні гравці:
ВР	13	Херонімо Рульї
ЗХ	2	Маріо Гаспар		70'
ЗХ	12	Первіс Еступіньян		58'
ЗХ	15	Хорхе Куенка
ЗХ	20	Рубен Пенья
ЗХ	22	Аїсса Манді		91'
ПЗ	6	Мануель Морланес		85'
ПЗ	10	Вісенте Іборра
ПЗ	17	Дані Раба	119'	85'
ПЗ	23	Мої Гомес		70'
НП	9	Франсіско Алькасер
НП	34	Фернандо Ніньйо
Головний тренер:
Унаї Емері

Гравець матчу:
Жерар Морено («Вільярреал»)^[1]

Суддівська бригада:

Помічники судді:
Ігор Демешко (Росія)
Максим Гаврилін (Росія)
Четвертий суддя:
Олексій Кульбаков (Білорусь)
Додаткові помічники судді:
Філіппо Мелі (Італія)
Відеоасистент арбітра:^[2]
Марко Фріц (Німеччина)
Резервний помічник судді:
Павел Гіль (Польща)
Массіміліано Ірраті (Італія)

Регламент матчу:

90 хвилин основного часу.
30 хвилин овертайм у разі необхідності.
Післяматчеві пенальті у разі необхідності.
Сім запасних з кожної сторони.
Максимальна кількість замін — по три з кожної сторони, а також по одній додатковій у випадку проведення овертаймів.

Статистика[ред. | ред. код]

Перший тайм^[3]
	«Челсі»	«Вільярреал»
Голів	1	0
Ударів	6	5
Ударів в площину	3	1
Сейвів	1	2
Володіння м'ячем	61%	39%
Кутових ударів	4	2
Порушень правил	5	6
Офсайдів	0	0
Жовтих карток	1	0
Червоних карток	0	0

Другий тайм^[3]
	«Челсі»	«Вільярреал»
Голів	0	1
Ударів	8	5
Ударів в площину	3	3
Сейвів	2	3
Володіння м'ячем	50%	50%
Кутових ударів	2	3
Порушень правил	3	4
Офсайдів	2	1
Жовтих карток	0	1
Червоних карток	0	0

Додатковий час^[3]
	«Челсі»	«Вільярреал»
Голів	0	0
Ударів	7	1
Ударів в площину	1	0
Сейвів	0	1
Володіння м'ячем	59%	41%
Кутових ударів	3	0
Порушень правил	2	5
Офсайдів	2	1
Жовтих карток	1	1
Червоних карток	0	0

Загалом^[3]
	«Челсі»	«Вільярреал»
Голів	1	1
Ударів	21	11
Ударів в площину	7	4
Сейвів	3	6
Володіння м'ячем	56%	44%
Кутових ударів	9	5
Порушень правил	10	15
Офсайдів	4	2
Жовтих карток	2	2
Червоних карток	0	0

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Chelsea 1–1 Villarreal (pens: 6–5): Kepa edges Blues to silverware. UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
↑ ^а ^б ^в ^г Sergei Karasev to referee 2021 UEFA Super Cup match. UEFA. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Full Time Report Final – Chelsea v Villarreal (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
↑ ^а ^б ^в Tactical line-ups (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
↑ ВІДОМІ МІСТА-ГОСПОДАРІ ФІНАЛІВ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ, ЛІГИ ЄВРОПИ ТА СУПЕРКУБКА УЄФА, ХАРКІВ НЕ ОТРИМАВ МАТЧ^{[недоступне посилання]}
↑ Україна замахнулася на проведення Суперакубка УЄФА-2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
↑ Украина поборется за право принимать Суперкубок УЕФА — 2021 [Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
↑ ^{[недоступне посилання з липня 2019} готує заявку на проведення Суперкубка УЄФА-2021 на ОСК Металіст]
↑ Минск хочет принять матч за Суперкубок УЕФА-2021 [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)
↑ 2021 Super Cup to take place in Belfast [Суперкубок 2021 пройде у Белфасті]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)
↑ UEFA Executive Committee agenda for Ljubljana meeting [Порядок денний Виконавчого комітету УЄФА для зустрічі у Любляні]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 17 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)
↑ Kepa the hero as Chelsea beat Villarreal on penalties to win Uefa Super Cup. Guardian. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
↑ Chelsea 1 Villarreal 1 (6-5 on pens). BBC Sport. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт

[postmatch_report-1] а ^б Chelsea 1–1 Villarreal (pens: 6–5): Kepa edges Blues to silverware. UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.

[referees-2] а ^б ^в ^г Sergei Karasev to referee 2021 UEFA Super Cup match. UEFA. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.

[full_time-3] а ^б ^в ^г ^д ^е Full Time Report Final – Chelsea v Villarreal (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.

[lineup-4] а ^б ^в Tactical line-ups (PDF). UEFA.com. Union of European Football Associations. 11 серпня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.

[5] ВІДОМІ МІСТА-ГОСПОДАРІ ФІНАЛІВ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ, ЛІГИ ЄВРОПИ ТА СУПЕРКУБКА УЄФА, ХАРКІВ НЕ ОТРИМАВ МАТЧ^{[недоступне посилання]}

[6] Україна замахнулася на проведення Суперакубка УЄФА-2021. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.

[7] Украина поборется за право принимать Суперкубок УЕФА — 2021 [Архівовано 2 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)

[8] {[недоступне посилання з липня 2019} готує заявку на проведення Суперкубка УЄФА-2021 на ОСК Металіст]

[9] Минск хочет принять матч за Суперкубок УЕФА-2021 [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)

[10] 2021 Super Cup to take place in Belfast [Суперкубок 2021 пройде у Белфасті]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 24 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)

[11] UEFA Executive Committee agenda for Ljubljana meeting [Порядок денний Виконавчого комітету УЄФА для зустрічі у Любляні]. UEFA.com. Унія Європейських Футбольних Асоціацій. 17 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 5 січня 2021. (англ.)

[12] Kepa the hero as Chelsea beat Villarreal on penalties to win Uefa Super Cup. Guardian. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.

[13] Chelsea 1 Villarreal 1 (6-5 on pens). BBC Sport. 11 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]