Супутники Марса — Вікіпедія

Супутники Марса
Батьківське небесне тіло	Марс
Супутники Марса у Вікісховищі

Супутники Марса — два природні супутники — Фобос і Деймос, що обертаються навколо планети Марс.

Обидва супутника обертаються навколо своїх осей з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди обернені до планети одним боком. Припливна дія Марса поступово сповільнює рух Фобоса, що врешті-решт призведе до падіння супутника на Марс, або його руйнування при досягненні межі Роша. Деймос, навпаки, повільно віддаляється від Марса.

Історія[ред. | ред. код]

Після відкриття Галілеєм у 1610 4 супутників Юпітера астрономи вважали, що кількість супутників зростає вдвічі при переході до більш далекої планети Сонячної системи. Оскільки у Землі був відомий один супутник — Місяць, а у Юпітера — 4, вважалося, що у Марса повинно бути 2 супутники. Дивним чином ця безпідставна з наукової точки зору гіпотеза справдилася.

Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер у 1610. У спробах розшифрувати анаграму Галілея про кільця Сатурна («Найвищу планету потрійною спостерігаю») Кеплер вирішив, що Галілей виявив супутники Марса.

У 1643 монах-капуцин Антон Марія Ширл стверджував, що бачив «марсіанські місяці».

У 1727 Джонатан Свіфт у «Мандрах Гуллівера» описав два маленьких супутники Марса, які були відомі астрономам острова Лапута. Вони оберталися навколо Марса за 10 і 21,5 годин. Про ці ж супутники в 1750 згадав Вольтер у романі «Мікромегас».

10 липня 1744 року німецький капітан Кіндерман повідомив, що обчислив орбітальний період марсіанського супутника, котрий дорівнював 59 годинам 50 хвилинам і 6 секундам.

У 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військово-морський обсерваторії США з найбільшим у світі 26-дюймовим рефрактором Кларка, нарешті виявив Фобос та Деймос — два маленьких супутники Марса. Їх орбітальні періоди виявились близькими до періодів, які передбачав Свіфт за 150 років до того. Їх названо на честь давньогрецьких міфологічних богів, супутників Марса та війни — Фобоса (Страх) та Деймоса (Жах).

Джерела[ред. | ред. код]

• Gazetteer of Planetary Nomenclature – Mars (USGS) [Архівовано 21 квітня 2005 у Wayback Machine.]
• Interactive 3D visualisation of the orbits of Mars and its moons Phobos and Deimos [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

• Бурба Г. Приёмный сын Марса : [рос.] // Вокруг света. — Молодая гвардия, 2011. — № 10.
• Силкин Б. И. В мире множества лун. — 150000 прим.

п о р Сонячна система Сонце Геліосфера Геліопауза Планети ☾ = супутники ∅ = кільця Меркурій • Венера • Земля ☾ • Марс ☾ • Юпітер ☾ ∅ • Сатурн ☾ ∅ • Уран ☾ ∅ • Нептун ☾ ∅ Карликові планети Церера • Плутон ☾ • Гаумеа ☾ • Макемаке ☾ • Ерида ☾ Малі тіла Сонячної системи Астероїди Навколоземні Група Атіри • Група Атона • Група Аполлона • Група Амура Головний пояс Паллада • Юнона • Веста • Гігея Троянці Троянці Юпітера • Троянці Нептуна Кентаври Хірон • Гідальго Див. також Список астероїдів • Супутники астероїдів • Метеороїди Комети Список короткоперіодичних комет • Список довгоперіодичних комет • Дамоклоїди Транснептунові об'єкти Пояс Койпера Плутино Орк • Іксіон • Гуя • Радамант К'юбівано Логос • Варуна • Сіла-Нунам • Девкаліон • Квавар • Хаос • Альчера Розсіяний диск Седна • Тифон • Кето Хмара Оорта Див. також астрономічні об'єкти, Список об'єктів Сонячної системи за розміром, Портал:Астрономія

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.