Суслов Віктор Іванович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суслов.
Віктор Іванович Суслов
Віктор Іванович Суслов
Віктор Іванович Суслов
Віктор Іванович Суслов, липень 2020 року
8-й Міністр економіки України
25 липня 1997 — 21 квітня 1998
Президент Леонід Кучма
Прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко
Попередник Юрій Єхануров
Наступник Василь Роговий
Народився 25 лютого 1955(1955-02-25) (69 років)
село Гродеково, Гродековський район, Приморський край, РРФСР
Відомий як політик
Місце роботи ХНУ імені В. Н. Каразіна
Громадянство Україна Україна
Національність росіянин
Alma mater ХДУ імені О. М. Горького (1977)
Політична партія Опозиційна платформа — За життя
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 — 12 травня 1998
3-го скликання
безпартійний (СПУ-СелПУ) 12 травня 1998 — 14 травня 2002

Віктор Іванович Суслов (нар. 25 лютого 1955, село Гродеково, Гродековський район, Приморський край, РРФСР) — український політик, народний депутат, міністр і чиновник. Кандидат економічних наук, доцент.

Кандидат у народні депутати від партії ОПЗЖ на парламентських виборах 2019 року, № 43 у списку[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого 1955 року в селі Гродеково Гродековського району Приморського краю , РРФСР в сім'ї військовослужбовця.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина - Галина Дмитрівна - дитячий лікар.

Дочка - Олена,1977 року.

Освіта[ред. | ред. код]

Освіта вища, закінчив Харківський університет, економічний факультет в1977 році, економіст, викладач політекономії.

Аспірантуру там же (1980).

Кандидатська дисертація «Співвідношення екстенсивних і інтенсивних факторів економічного росту в умовах розвинутого соціалізму» в1980 році.

Кар`єра[ред. | ред. код]

  • З 1977 року - аспірант, викладач, старший викладач Харківського державного університету.
  • У 1984 - 1985 рр. - слухач курсів іноземних мов при Московському інституті іноземних мов.
  • У 1986 - 1989 рр. - професор економічного факультету університету Едуардо Мондлане, Мапуту (Мозамбік).
  • У 1989 - 1990 рр. - доцент Харківського державного університету.
  • У 1990 - 1992 рр. - докторант Одеського інституту народного господарства.
  • У 1992 - 1993 рр. - головний консультант Економічної служби Адміністрації Президента України Леоніда Кравчука.
  • Березень 1993 року - червень 1994 року - радник Прем'єр-міністра України Юхима Звягільського[2][3].
  • У 1994 - 1998 рр. - народний депутат України II скликання від Люботинського виборчого округу № 383, Харківська область. Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності 1994 року - жовтень 1997 року. Член фракції СПУ і СелПУ.
  • 25 липня 1997 року - 21 квітня 1998 року - міністр економіки України в уряді Валерія Пустовойтенка[4][5]. Член Ради національної безпеки і оборони України.
  • 1998 - 2002 рр. - народний депутат України III скликання від СПУ-СелПУ, № 3 в списку.
  • Член фракції СПУ і СелПУ травень - жовтень 1998 року.
  • Член фракції СелПУ жовтень 1998 року - грудень 1999 року, позафракційний (грудень 1999 року - лютий 2000 року.
  • Член фракції СДПУ(о) лютий - вересень 2000 року.
  • Уповноважений представник фракції «Яблуко» вересень 2000 року - грудень 2001року.
  • Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з липня 1998 року.
  • Квітень 2002 року - кандидат в народні депутати України від виборчого округу № 217 міста Київ, самовисування. «За» 6,43 %, 5 місце з 21 претендента. На час виборів - народний депутат України, безпартійний.
  • 24 грудня 2002 року указом президента Кучми призначений головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України[6].
  • 27 квітня 2006 був звільнений «за неналежне виконання службових обов'язків і перевищення своїх повноважень». Потім формулювання кабмінівської ухвали змінилося на «відповідно до заяви», що допомогло Віктору Суслову уникнути судових розглядів.[7]
  • Грудень 2006 року - грудень 2007 року - заступник міністра внутрішніх справ Василя Цушка[8][9].
  • 5 березня 2009 року - знов призначений головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України[10]. Залишив посаду 22 березня 2010[11].
  • 3 липня 2013 року призначений Представником України в Євразійській економічній комісії[12].

Був членом Державної комісії з проведення в Україні грошової реформи (1996); членом Вищої економічної ради Президента України липень 1997 року - листопад 2001 року; членом Валютно-кредитної ради Кабінеті Міністрів України з січня 1998 року; членом Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи з серпня 1997 року; членом Національної ради з питань якості - вересень 1997 року - липень 2000 року.

Очолював ТСК для вивчення ситуації, що склалася у зв'язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати, пенсій і стипендій - 1996 року.

Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування діяльності НБУ - 1998 - 2000 рр.

Член Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України з травня 2001 року.

Заступник голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин банкрутства «Україна» - 2000 - 2003 року.

Радник Прем'єр-міністра Анатолія Кінаха на громадських засадах (липень[13] — листопад 2002[14]).

Був членом Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ з січня 2001 року.

Секретар Координаційної ради при Кабінеті Міністрів України з реформування фінансового сектора - 2003 року.

Голова групи міжпарламентських зв'язків з Бразилією - 1994 - 2002 рр.

Погляди[ред. | ред. код]

Був прихильником інтеграції України до Євразійського Союзу та противником європейської інтеграції.[15] Він є прихильником економічної політики протекціонізму. [16]

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Центральна виборча комісія
  2. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 306 «Про призначення Суслова В.І. радником Прем'єр-міністра України».
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 11 червня 1994 року № 378 «Про увільнення Суслова В.І. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  4. ↑ Указ Президента України від 25 липня 1997 року № 695/97 «Про призначення В. Суслова Міністром економіки України»
  5. ↑ Указ Президента України від 21 квітня 1998 року № 339/98 «Про звільнення В. Суслова з посади Міністра економіки України»
  6. ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2002 року № 1218/2002 «Про призначення В.Суслова Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»
  7. ↑ Виктор Суслов снова возглавит Госфинуслуг Украины, сменив Валерия Алешина
  8. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року № 1735 «Про призначення Суслова В.І. заступником Міністра внутрішніх справ України».
  9. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2007 року № 1201-р «Про відставку Суслова В.І.».
  10. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 230-р «Про призначення Суслова В.І. Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
  11. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2010 року № 576-р «Про відставку Суслова В.І.».
  12. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 липня 2013 року № 493-р «Про призначення Представника Уряду України в Євразійській економічній комісії».
  13. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 року № 1042 «Про призначення Суслова В.І. радником Прем'єр-міністра України».
  14. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2002 року № 1815 «Про звільнення радників Прем'єр-міністра України на громадських засадах».
  15. ↑ Виктор Суслов. Экономическое самоубийство Украины. (рос.). Рассвет. ТВ. 26.12.2014
  16. ↑ [1] Віктор Суслов: «Янукович намагався „тролити“ Путіна асоціацією з ЄС»
  17. ↑ Указ Президента України від 15 серпня 1997 року № 816/97 «Про відзначення народних депутатів України»
  18. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: 8-й Міністр економіки
25 липня 1997 — 21 квітня 1998 		Наступник:
Єхануров Юрій Іванович
Роговий Василь Васильович
Анатолій Мінченко (1991—1992) · Володимир Лановий (1992) · Віктор Пинзеник (1992—1993) · Юрій Банніков (1993) · Роман Шпек (1993—1995) · Василь Гуреєв (1995—1997) · Юрій Єхануров (1997) · Віктор Суслов (1997—1998) · Василь Роговий (1998—1999) · Сергій Тігіпко (1999—2000) · Василь Роговий (2000—2001) · Олександр Шлапак (2001—2002) · Валерій Хорошковський (2002—2004) · Микола Деркач (2004—2005) · Сергій Терьохін (2005) · Арсеній Яценюк (2005—2006) · Володимир Макуха (2006—2007) · Анатолій Кінах (2007) · Богдан Данилишин (2007—2010) · Василь Цушко (2010) · Андрій Клюєв (2010—2012) · Петро Порошенко (2012) · Ігор Прасолов (2012—2014) · Павло Шеремета (2014) · Анатолій Максюта (в. о.) (2014) · Валерій Пятницький (в. о.) (2014) · Айварас Абромавичус (2014—2016) · Степан Кубів (2016—2019) · Тимофій Милованов (2019—2020) · Павло Кухта (в. о.) (2020) · Ігор Петрашко (2020—2021) · Олексій Любченко (2021) · Юлія Свириденко (2021—)
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суслов_Віктор_Іванович&oldid=38240403