Сухоліси — Вікіпедія

село Сухоліси
Герб Прапор
Спасо-Преображенська церква
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Громада	Узинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32020230180024626
Основні дані
Засноване	1240
Населення	1150
Поштовий індекс	09173
Географічні дані
Географічні координати	49°44′17″ пн. ш. 30°21′28″ сх. д. / 49.73806° пн. ш. 30.35778° сх. д. / 49.73806; 30.35778Координати: 49°44′17″ пн. ш. 30°21′28″ сх. д. / 49.73806° пн. ш. 30.35778° сх. д. / 49.73806; 30.35778
Водойми	річка Рось
Місцева влада
Карта
Сухоліси
Сухоліси
Мапа
Сухоліси у Вікісховищі

Сухолі́си — село в Узинській міській громаді Білоцерківського району Київської області, до 2017 року центр сільської Ради. Розташовані за 25 км на схід від районного центру. Поряд — однойменна залізнична станція. Населення — близько 1 150 жителів.

Перші згадки про Сухоліси сягають початку XVIII століття^[1].

В околицях села Сухоліси збереглися фрагменти знаменитого Змійового валу. Крім того, неподалік є стародавнє городище^[2], яке свідчить про те, що місця навколо Сухоліс заселені з давніх-давен.

1864 р. - Село на лівій стороні Росі, в 20-ти верстах від Білої Церкви, має дервне городище. Жителів обох статей 638. У 1740 році в селі було 26 хат і в Молодецькому 28; жителів в обох селищах до 250.

Церква Преображення Господнього, у візиті 1746 року Білоцерківського деканату так описана: "церква барздо мізерна, з кругляків Осиковий, стара, без стели, соломою вкрита, і то Дзюри; крижа жадібно на верху нема, а ні огродзеніа близько цментаря; дзвоніци нема; тільки на злупити два Дзвінки"("церковь барздо мизерна, с кругляков осыковых, стара, без стели, соломою покрыта, и то дзюры; крыжа жаднего на верху нема, а ни огродзениа около цментаря; дзвоницы нема; только на слупах два дзвонка"). Будівництвом вона розпочата 1726 року. Священиком при ній був з 1738 року Ігнатій Юркевич, посланий візитатором на 6 тижнів в Беліловський монастир за безлади. Ця церква закінчена, а потім кілька разів полагоджена, стояла до 1849 року, в якому, на її місці побудована нинішня, дерев'яна ж. По штатах вона зарахована до 7-го класу; землі має 42 десятини. (Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. - Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. - с.412)

На території села знаходився колгосп ім. Ілліча, який мав 1188,4 га землі, в тому числі 1069,4 га орної. За трудові досягнення в сільськогосподарському виробництві орденами й медалями нагороджено 6 чоловік.

В Сухолісах — середня школа, клуб, бібліотека. Діють фельдшерсько-акушерський пункт і пологовий будинок.

За мужність і відвагу, проявлені в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників у роки Німецько-радянської війни, орденами й медалями нагороджено 189 жителів села^[3].

В інтернеті село Сухоліси згадується часто, адже ця місцевість пов'язується із вбивством журналіста Гонгадзе. І в одній з таких публікацій є цікава розповідь, що стосується місця під Сухолісами, де велися розкопки слідством, яка, ніби-то. належить колишньому тестю О. Пукача^[4].

У 1822 р. у селянській хаті під солом'яною стріхою відкрили першу в с. Сухоліси двокласну церковнопарафіяльну школу^[5]. Про це повідомили у тогочасних «Київських єпархіальних відомостях». Працював один учитель, учні вивчали граматику (каліграфію), арифметику, Закон Божий, співали церковних пісень. Засновниками школи та їх послідовниками були служителі церкви.

У 1882 р. на церковному подвір'ї збудували нове приміщення церковнопарафіяльної школи на кошти парафіян. Відкрили три класи, в яких навчалося 30-35 учнів. Приміщення школи слугувало дітям до 1932 р.

У 1918 р. у Сухолісах відкрили початкову чотирирічну школу.

У 1932 р. було закінчено будівництво нової дерев'яної школи. У передвоєнний час школу закінчили 210 учнів.

Під час окупації села приміщення нацисти переобладнали під комендатуру.

6 січня 1944 р. село було звільнене від загарбників.

У 1960 р. Сухоліська школа була реорганізована у восьмирічну, а 1989 р. — у дев'ятирічну. 1963 р. добудовано шкільне приміщення № 2.

Вважається, що Сухоліська церква Преображення Господнього побудована в 1726 році. У 1849 році її дуже сильно перебудували. Пам'ятка архітектури національного значення. Перекривав церкву Бойко Михайло Іванович, житель села Чепеліївка^{[джерело?]}.

• Бойко Ігор Петрович (* 1940) — інженер-будівельник, доктор технічних наук; професор.
• Рядовий Шевченко Ігор Миколайович. В ДРА з 19 червня 1983 року в підрозділі охорони радянських спеціалістів в м. Мазарі-Шаріф. Потрапивши 29 жовтня 1984 року в душманську засідку, загинув у бою, нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно)^[6].
• Старший сержант Нехай Олександр Володимирович (1976—2014), учасник російсько-української війни, загинув при знешкодженні протитанкової міни внаслідок її підриву. 5 грудня в селі Сухоліси відбулось урочисте відкриття йому меморіальної дошки^[7]
• В селі похований солдат ЗСУ Шикера Олександр Григорович, загинув в травні 2016-го під Верхньоторецьким.

• Інформаційний портал міста Біла Церква