Сухоровський Марцелій Гаврилович — Вікіпедія

Сухоровський Марцелій Гаврилович
пол. Marcel Gavriel Suchorowsky |підданство=
Народження	1840(1840) Королівство Галичини і Лодомерії
Смерть	26 лютого 1908(1908-02-26)
Країна	Австро-Угорщина
Жанр	портретист
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1868)
Діяльність	художник
Звання	академік ІАМ
Сухоровський Марцелій Гаврилович у Вікісховищі

Марцелій Гаврилович Сухоровський (1840—1908) — живописець-портретист, академік Імператорської Академії мистецтв, який мав скандальну славу за життя. Згадується у ранній редакції оповідання А. А. П. Чехова «Твір мистецтва».^[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Галичині (Австро-Угорщина) у 1840 році. Переселився до Росії.

У 1858 році вступив до Імператорської Академії мистецтв. Під час навчання в Академії був нагороджений двома малими срібними медалями за етюди, у 1866 р. — великою срібною медаллю за малюнок. Закінчив Академію у 1868 році зі званням художника ІІІ ступеня.

Працював як портретист. У 1872 році був удостоєний звання класного художника І ступеня за портрет пані Раппопорт. У 1874 році обраний академіком за портрет княгині Голіциної та низку інших творів.

Довгий час не користувався популярністю. Однак, коли в 1880 був опублікований популярний роман Еміля Золя «Нана» про життя французької кокотки, Сухоровський намалював картину «Нана» в жанрі ню^[2]. Картина мала надзвичайний успіх, принесла йому ім'я та статки, хоча деякі почали називати Сухоровського «порнографом»^[2]. Сухоровський возив «Нану» містами Росії, а також виставляв картину за кордоном^[3]. Виставка картини супроводжувалася особливим освітленням, музикою, драпіруванням та різними предметами обстановки; наприклад, на оксамитовому килимі біля рами картини були недбало кинуті атласні рожеві туфлі^[3] . Картина була продана англійському промисловцю^[3] і вважається найдорожчою російською картиною^[4]. Пізніше подібні виставки Сухоровський повторював і для інших своїх картин^[3].

Проте невдачі переслідували Сухоровського майже все життя; його стан був підірваний великими катастрофами (пожежами) та хворобами^[2]. Свою останню картину — «Дочка Нана» — писав у тяжкому й пригніченому стані, покладаючи на неї останні надії^[2].

Помер 26 лютого 1908 від інфаркту^[2]. Похований у Санкт-Петербурзі на Микільському цвинтарі^[5].

У 1909 році в Петровському пасажі відкрилася посмертна виставка Сухоровського, де публіці була продомонстрована картина «Дочка Нана».

Відомі картини[ред. | ред. код]

• «Портрет юної красуні» (1868)
• «Портрет невідомого (з сім'ї графів Олсуф'євих)» (1875)
• «Портрет дівчинки» (1880)
• «Нана» (1881)
• «Мариця» (1886)
• «Портрет пані Раппопорт»
• «Портрет княгині Голіциної»
• «Марія Магдалина»
• «Сон наяву»
• «Полонянка в гаремі»
• «Художник за …» (1900)
• «Задоволена життям» (1903)
• «Дівчина на кухні» (1904)
• «Портрет жінки»
• «Дівчина з віялом» (1906)
• «Дочка Нана» (1908)

Родина[ред. | ред. код]

• Син Володимир Марцелійович Сухоровський (1870-після 1909) — російський архітектор.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• И. Н. Бухарев Несколько слов о картинах и сочинениях соблазнительного свойства. (По поводу выставки картин «Нана» Сухоровского и «Минута неги» Ростовского и романа «Нана» Золя и т. п.). — Москва: Типография И. П. Малышева, 1882.
• Павліченко Н. «Нана» Марцелія Сухоровського: історія найдорожчої картини Російської імперії // Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури
• Северюхин Д. Я. Искусство, эротика и деньги: Академик Марцелий Сухоровский. // «Антикварное обозрение». 2008. № 1. С. 14-17.
• Северюхин Д. Я. «Нана» Марцелия Сухоровского: Ещё раз о судьбе самой дорогой русской картины. // «Антикварное обозрение». 2008. № 4. С. 24-25
• С. Н. Кондаков. Юбилейный справочник Императорской Академии художеств. 1764-1914. — Спб. : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — Т. 2 (Часть биографическая). — С. 192.

Посилання[ред. | ред. код]

• Martsely Gavrilovich Sukhorovsky(англ.) )
• Martsely Gavrilovich Sukhorovsky(англ.) )