Сушко Лука Григорович — Вікіпедія

Сушко Лука Григорович
Народився	16 жовтня 1919; село Вербка,; Летичівський район,; Хмельницька область
Помер	11 вересня 2011 (91 рік); Київ, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	офіцер
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-майор
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»	Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сушко.

Сушко́ Лука́ Григо́рович (16 жовтня 1919, Вербка — 11 вересня 2011) — генерал-майор у відставці, Герой України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 жовтня 1919 (с. Вербка, Летичівський район, Хмельницька область).

Навчався в піхотному і танковому училищах. З 10.1941 — в 21-й танковій дивізії Ленінградського фронту. З 01.1942 — командир розвідки 104-ї окремої танкової бригади. З 01.1943 — заступник начальника штабу з розвідки. З 1944 — начальник штабу 105-го танкового полку. З 01.1945 — заступник командира 84-го ґвардійського танкового полку 6-ї танкової армії. 04.1945 — представлений до присвоєння звання Героя Радянського Союзу (подання не реалізоване з невідомої причини). 1945-59 — командир 84-го танкового полку, командир 84 — танкового батальйону. З 1949 — начальник військового навчального танкового центру, голова Куйбишевський ОК ДТСААФ, військовий комендант округу Потсдам (Німеччина), старший викладач тактики у ВНЗ (м. Київ). З 1975 — у відставці. До 10.1999 — у видавництві «Радянська школа».

Помер 11 вересня 2011 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Відзнака Президента України «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (27 жовтня 1999) — за особисту мужність і героїзм, виявлені в боях з фашистськими загарбниками під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років^[1]
Орден «За заслуги» III ст.
Орден Богдана Хмельницького III ст.
Орден Червоного Прапора, два ордени Вітчизняної війни I ст., орден Вітчизняної війни II ст., два ордени Червоної Зірки
медалі

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Указ Президента України від 27 жовтня 1999 року № 1394/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"»

Джерела[ред. | ред. код]

Бузало В. Й. Сушко Лука Григорович [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 918. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
Сушко Лука Григорович // Сайт «Герої України» [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Попередник:	Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 2 27 жовтня 1999	Наступник:
Галуненко Олександр Васильович		Герасимов Іван Олександрович

[1] Указ Президента України від 27 жовтня 1999 року № 1394/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"»

[1]