Східна Європа — Вікіпедія
Схі́дна Євро́па — східна частина європейського континенту, політичний та історико-географічний регіон Європи, у який включають не лише Чехію, Польщу чи Україну, але також і Росію та Туреччину (трансконтинентальні, євразійські господарства і відповідні їм регіони, більша частина територій яких лежить на Сході, в Азії).
Невіддільною і важливою складовою частиною Сходу Європи була Русь, історичний регіон, до якого входять насамперед Україна, Білорусь, а також Росія, дехто зараховує до нього також і Молдову, Литву, Латвію та Естонію, враховуючи зокрема їхні традиційні, кількасотлітні зв'язки з Київською (і Галицькою) митрополією історичної Християнської та Грецької, Руської й Київської церкви.
Історія[ред. | ред. код]
Концепція Східної Європи як єдиного культурного регіону походить з кінця XVIII століття, з епохи Просвітництва[1]. У текстах тогочасних західноєвропейських інтелектуалів та мандрівників цей політично й етнічно строкатий регіон уявлявся як великий напівдикий занедбаний край, затиснутий між Європою та Азією, цивілізацією і варварством; в якому багатство знаті сильно контрастує із бідністю інших станів; населення якого має погані манери, живе в нечистоті й холоді[1].
На початку Холодної війни всі європейські країни, що перебували під впливом СРСР, вважалися східноєвропейськими. Термін Східна Європа мав як політичний, так і географічний характер. Під ці критерії підпадали такі країни: СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР. Югославія ніколи не була частиною Радянського Блоку, але теж вважалась східноєвропейською країною. Символічним кордоном між західною та східною Європою була Берлінська стіна.
Стереотипи[ред. | ред. код]
До стереотипів східноєвропейських країн відносять гірші економічні показники, ніж у західноєвропейських країнах. Окремий стереотип пов'язаний з Балканами (Балканський півострів), що містить у собі постійні війни й міжетнічні конфлікти. Як відомо, під час розпаду Югославії на початку 1990-х років відбувалися численні війни.
Сучасність[ред. | ред. код]
Після закінчення Холодної Війни в 1989 р. поняття Східна Європа з кожним роком дедалі більше набуває географічного значення. З приєднанням багатьох східноєвропейських країн до Європейського Союзу на них стало поширюватися поняття Центральна Європа. Чітких кордонів між західним, центральним та східними регіонами Європи не існує. Україну у світі вважають східноєвропейською країною, хоча західні регіони країни знаходяться географічно та за культурними критеріями в Центральній Європі: (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області).
Населення (включно з Балканами та Кавказом)[ред. | ред. код]
Переважна більшість мешканців Східної Європи є слов'янами за лінгвістично-етнічним походженням. Їх кількість становить 133,994,386 осіб. Основні неслов'янські народи Східної Європи — албанці, греки, литовці, латиші, естонці, угорці, румуни та молдавани, народи Кавказу, корінні народи Росії. Їхня загальна чисельність — 57,632,507 осіб. Причому майже 39 відсотків (22,305,552 ос.) із них становлять румуни.
|
* Росія — 140,468,086 |
Балкани[ред. | ред. код]
Балкани — півострів, обмежений річкою Дунай на півночі, Адріатичним морем на заході, Середземним морем на півдні і Чорним морем на сході. Належність Балкан до Східної Європи є дискусійною. Існують три основні погляди сегрегації Балкан на Європейському континенті. Перший — це підрегіон Східної Європи. Другий — це окремий регіон. Третій — це лише політично-культурне поняття.
Балканські країни: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеґовина, Греція, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Чорногорія, Хорватія,Словенія.
Галерея[ред. | ред. код]
- Географічна мапа регіону
- За EuroVoc
- За CIA
- Європейські блоки в «Холодній війні»
- СНД і ГУАМ
- Вільна торгова зона СНД (2013 рік)
- Союзна держава
- Євразійський союз
Релігія[ред. | ред. код]
- Країни за відсотком східних християн
- Країни за відсотком західних християн
- Країни за відсотком протестантів
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Критика, 2009.
- ↑ Atlas of the Historical Geography of the Holy Land. Rbedrosian.com. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- ↑ home.comcast.net. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Пер. з англ. Сергія Біленького і Тараса Цимбала. — К.: «Критика», 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с. — ISBN 966-613-037-8
- Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.
|