French
DeutschСхідна Фракія — Вікіпедія
| Східна Фракія | |
| Країна |  Туреччина |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Мармуровоморський регіон |
| Розташовується на водоймі | Чорне море, Егейське море, Мармурове море, Чорноморські протоки |
| Площа | 23 764 км² |
 | |
 | |
 Східна Фракія у Вікісховищі | |
Координати: 41°09′12″ пн. ш. 27°22′00″ сх. д. / 41.153611110028° пн. ш. 27.36666667002777941775093° сх. д.
Східна Фракія (Тракія[1]) або Одринська Фракія (Тракія) (тур. Doğu Trakya — Доуу Трак'я, грец. Ανατολική Θράκη — Анатолікі тракі, болг. Източна Тракия) — східна частина великої історико-культурної області Фракія, що за Бухарестським мирним договором 1913 року залишилася у складі Османської імперії. Пізніше вказане становище було порушене Грецією у 1919—1922 роках (див. Севрський мирний договір, і остаточно передана вже новій Турецькій республіці (див.Лозаннський мирний договір (1923)). Західна Фракія відійшла до Греції, а Північна, відома як Румелія, стала частиною Болгарії. На початок ХХІ сторіччя Східна Фракія становить єдине європейське володіння Туреччини, яке складає приблизно 5 % площі держави. На території Східної Фракії розташовані такі турецькі іли: Киркларелі (центр Киркларелі або Лозенград), Текірдаг (центр Текірдаг або Родосто) і Едірне (центр Едірне або Одрин (Адріанополь)), а також європейські частини вілайєтів Стамбул та Чанаккале, включаючи острів Гекчеада (раніше Імброс).
| Провінція | Площа (км²) | Населення (2000, перепис)[2] | Щільність населення (на км²) |
|---|---|---|---|
| Райони раніше у складі вілайєта Едірне: | |||
| Едірне | 6241 | 402 606 | 64,5 |
| Киркларелі | 6550 | 328 461 | 50,1 |
| Текірдаг | 6218 | 623 591 | 95,2 |
| Усього | 19 009 | 1 354 658 | 71,2 |
| Стамбул (Європейська частина) | 6 541 593 | ||
| Чанаккале (Європейська частина) | 65 030 | ||
| Усього | 23 764 | 7 920 015 | |
Населення[ред. | ред. код]
Населення Східної Фракії, як і Фракії в цілому, у період Середньовіччя було греко-слов'янським, хоча з кінця VII сторіччя грецький вплив у регіоні поступово ставав слабшим. За таких умов слов'яни почали переважати майже в усіх внутрішніх районах області та складати значну частку населення міст, зокрема Одрина (Адріанополя).
Вже після Четвертого хрестового походу 1204 року болгари стають основною етнічною групою регіону. Після нашестя у Фракію в XIV—XV сторіччях турків-османів на етнічний склад населення області нашаровувався тюркський елемент, що дедалі більше зростав за рахунок асиміляції місцевих греків та частково болгар. Сьогодні населення Східної Фракії репрезентоване майже виключно турками. У регіоні також наявна незначна циганська громада. При цьому тюрко-мусульманські меншини зберігаються і в сусідніх районах Болгарії та Греції.
Див. також[ред. | ред. код]
Знищення фракійських болгар 1913 року
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
- ↑ 2000 Census, population by provinces and districts. Turkish Statistical Institute. 2000. Архів оригіналу за 22 липня 2007. Процитовано 26 грудня 2006.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=unknown-host(довідка)
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |