French
DeutschСьо Тай — Вікіпедія
| Сьо Тай | |
|---|---|
| яп. 尚泰王 | |
 | |
| Народився | 3 серпня 1843 Сюрі, Окінава |
| Помер | 19 серпня 1901 (58 років) Токіо, Японія |
| Громадянство |  Японія |
| Національність | рюкюсець |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | японська |
| Титул | ван Рюкю |
| Посада | King of Ryukyud і член Палати перів Японіїd |
| Рід | Second Shō Dynastyd |
| Батько | Сьо Іку |
| Мати | Gentei, Sashiki Ajiganashid |
| Брати, сестри | Nakijin Chōfud і Shō Jund |
| У шлюбі з | Kenshitsu, Sashiki Ajiganashid |
| Діти | Shō Tend, Shō Ind, Shō Jund і Manabetaru, Princess Amurod |
Сьо́ Та́й (яп. 尚泰, しょうたい; 3 серпня 1843 — 19 серпня 1901) — 25-й ван Рюкю в 1847—1872 роках, 19-й і останній ван з Другої династії Сьо, перший і останній правитель Рюкю-хана в 1872—1879 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Сьо Тай народився 1843 року. Він був другим сином рюкюського правителя Сьо Іку. 1847 року, через смерть свого старшого брата, 4-річний Тай був оголошений наступним ваном Рюкю. 1866 року посланець Цінського імператора Чжао Сінь привіз йому ярлик та регалії вана[1].
Тай правив у неспокійну для Рюкю епоху. Державна скарбниця була майже пуста, а рюкюські селяни потерпали від нестачі землі та неврожаїв. Берегові води країни постійно турбували імперіалістичні держави Європи та США. Японія ж вимагала негайного приєднання до себе та розриву стосунків з Китаєм[1].
1872 року японський уряд перейменував Рюкюську державу на автономний уділ Рюкю-хан, а Тая проголосив удільним ваном. Правителя також прирівняли до японської титулованої шляхти й дарували титул маркіза. 1879 року японський емісар Мацуда Мітіюкі силою змусив Тая визнати анексію Рюкю й заснування префектури Окінава. Правитель зі своїм урядом був змушений покинути столичний замок Сюрі[1].
Решту життя колишній рюкюський ван провів у своїй садибі в Токіо. Він помер 19 серпня 1901 року. Тая поховали у мавзолеї Тамадун, «Палаці монарших душ» на Окінаві[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
Сьо Тай // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. | ред. код]
- (яп.) Біографія Сьо Тая [Архівовано 27 квітня 2013 у Wayback Machine.]