French
DeutschСібуя (район) — Вікіпедія
| Сібуя | |
 | |
  | |
.jpg) Діагональний пішохідний перехід в районі Сібуя вночі | |
| Країна | Японія |
| Назва японською | 渋谷区 |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Канто |
| Префектура | Токіо |
| ISO 3166-2 | 13113-0 |
| Площа | 15,11 км² (1 жовтня 2008[1]) |
| Населення | 206 081 осіб (1 липня 2011[2]) |
| Густота | 13638.7 осіб / км² |
| city.shibuya.tokyo.jp(яп.) city.shibuya.tokyo.jp/eng/index.html(англ.) | |
 | |
|
| |
Райо́н Сібу́я (яп. 渋谷区, Сібуя-ку / Сібуя-ку, МФА: [ɕibuja ku̥]) — один із 23 особливих районів у японській столиці Токіо. Бувши великим комерційним і фінансовим центром, тут розташовані дві найжвавіші залізничні станції у світі: станція Шінджюку (південна половина) і станція Сібуя.
Станом на 1 квітня 2022 року його населення становить 228 906 осіб, густота населення — 15 149,30 осіб на км2. Загальна площа району — 15,11 км2.
Назва «Сібуя» також має відношення до центрального ділового округу району Сібуя, розташованого поряд зі станцією Сібуя, однією з головних на токійській залізниці. Район Сібуя відомий як один із головних центрів моди Токіо, особливо для молоді, а також як головне місце нічного життя в Токіо.
Історія[ред. | ред. код]
Сібуя історично була місцерозташуванням замку, в якому рід Сібуя проживав з XI століття до періоду Едо. Після відкриття лінії Яманоте в 1885 році Сібуя почала розвиватися як залізничний термінал для південно-західного Токіо, а згодом і як великий комерційний і розважальний центр.
Село Сібуя було зареєстровано в 1889 році шляхом злиття сіл Камі-Сібуя, Нака-Сібуя та Шімо-Сібуя в межах округу Мінамі-Тошіма (округ Тойотама з 1896 року). Село охоплювало територію сучасної станції Сібуя, а також райони Хіроо, Дайкан'яма, Аояма та Ебісу. Сібуя стала містом у 1909 році. Місто Сібуя об’єдналося з сусідніми містами Сендаґая (яке включало сучасні райони Сендаґая, Хараджюку та Джінґумае) і Йойохата (яке включало сучасні райони Йойоґі та Хатаґая), щоб утворити приміський район Сібуя, що був поглинений Токіо в 1932 році. Сібуя став особливим районом відповідно до Акту про місцеву автономію 15 березня 1947 року.
Лінія Токю-Тойоко, що була відкрита в 1932 році, зробила Сібую ключовим терміналом між Токіо та Йокогамою, до неї приєдналися попередник лінії Keio Inokashira в 1933 році та попередник лінії токійського метро Ginza в 1938 році. Одна з найвідоміших історій що стосується Сібуї — історія Хатіко, собаки, який чекав свого покійного господаря на станції Сібуя щодня з 1923 по 1935 рік, зрештою ставши національною знаменитістю за свою відданість. На його честь поруч зі станцією було встановлено бронзову статую, а навколишня однойменна площа зараз є найпопулярнішим місцем зустрічей у цьому районі.
Під час окупації Японії після Другої світової війни парк Йойоґі використовувався як житловий комплекс для американського персоналу, відомий як «Вашингтонські висоти». У 1964 році військові США залишили парк, і більшу його частину було перепрофільовано під місце проведення літніх Олімпійських ігор 1964 року, а в самому районі проводився марафон на 50 км[3].
1965 року 18-річний Місао Катаґірі вбив у Сібуї поліцейського і поранив ще 16 людей. Він був засуджений до страти й страчений через повішення в 1972 році[4].
Сібуя досягла великої популярності серед молоді з кінця 70-х років. У районі знаходиться кілька відомих універмагів модного одягу. Особливо відомим є Shibuya 109 — великий торговий центр поблизу станції Сібуя, також відомий як джерело субкультури когал. Місцеві жителі йменують його «Ichi-Maru-kyū», що перекладається як 1–0–9 японською мовою, насправді є каламбуром на тему корпорації, яка нею володіє — Tōkyū (10–9 японською мовою). Сучасна алея моди в Сібуї простягається на північ від станції Сібуя до кварталу Хараджюку, де панує молодіжна культура.
Наприкінці 1990-х Сібуя стала відома як центр інформаційних технологій у Японії. Її часто називали англійською «Bit Valley». У цій назві укладено каламбур: з одного боку, алюзія на «Bitter valley» («Гірка долина», дослівний переклад назви району), а з іншого — натяк на комп'ютерний термін «біт».
Географія[ред. | ред. код]
Площа району Сібуя на 1 жовтня 2008[1] становила близько 15,11 км².
Населення[ред. | ред. код]
Населення району Сібуя на 1 липня 2011[2] становило близько 206 081 осіб. Густота населення становила 13 638,7 особи/км².
Засоби масової інформації[ред. | ред. код]
- Штаб-квартира Японської телерадіомовної корпорації (NHK)
Туризм[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Розташування
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
- ↑ а б Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
- ↑ 1964 Summer Olympics official report. Volume 2. Part 1. p. 74.
- ↑ あの死刑囚の最後の瞬間
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Сібуя (район) // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)
Сібуя (район) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сібуя (район) |
|
| ||||||||||||||||
