Сілезька мова — Вікіпедія

Сілезька мова
ślůnski
	Поширення сілезької мови на Опольщині та у Сілезії
Поширена в	Польща; Сілезьке воєводство; Опольське воєводство; ; Чехія; Мораво-Сілезький край; Оломоуцький край; ; Німеччина; ; США
Регіон	Сілезія
Носії	> 1 250 000
Писемність	Латиниця (Сілезька абетка)
Класифікація	Індоєвропейська; Слов’янська; Західнослов’янська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	szl
SIL	szl

Сілезька мова, також силезька мова (ślůnsko godka) — одна зі слов'янських мов, якою розмовляє невелика група людей у Верхній Сілезії. Частина лінгвістів вважає сілезьку — окремою мовою, інша частина — діалектом польської^[1]. Окрім жителів Верхньої та Тешинської Сілезії мову також використовують іммігранти, переважно в Німеччині та США.

У Німеччині знана як Wasserpolnisch (польська вода, розбавлена польська мова, водяниста польська).

Поширення[ред. | ред. код]

Носії силезької мови мешкають у регіоні Верхня Сілезія, що лежить між південно-західною Польщею та північно-східною Чехією. Силезьку мову широко вживають між кордоном історичної Силезії на сході та межею від Сичова до Прудника на заході, а також у районі містечка Равич. До 1945 року сілезькою мовою частково розмовляли в Нижній Сілезії, тоді як на той час більшість регіону послуговувалася нижньосілезьким діалектом німецької мови.

Згідно з офіційним переписом людності в Польщі (2011), 509 тисяч осіб назвали сілезьку своєю рідною мовою ^[2], близько 817 тисяч зарахували себе до сілезців за національністю (близько 300 тис. тільки сілезька національність, близько 450 тис. польсько-сілезька національність, решта переважно сілезько-німецька національність тощо)^[3]. Проте, за деякими оцінками, загальна кількість мовців сілезької перевищує 2 млн.

Приблизно 100 тисяч носіїв силезької мови мешкає в Чехії, але ці сілезці зазвичай називають себе поляками за національністю. Відповідно до останнього перепису в Чехії лише 10 878 мешканців зазначили свою національність як сілезці.

Абетка[ред. | ред. код]

Найпоширеніший варіант силезької абетки:

a	b	c	ć	d	e	f	g	h	i	j	k	l	ł	m	n	ń	o	p	r	s	ś	t	u	ů	w	y	z	ź	ż
A	B	C	Ć	D	E	F	G	H	I	J	K	L	Ł	M	N	Ń	O	P	R	S	Ś	T	U	Ů	W	Y	Z	Ź	Ż

Проте, ця абетка не внормована жодним офіційним органом, через що існують різноманітні варіації, наприклад, іноді вживається ú для /w/ (а ł там, де в польській мові це відповідає ł).

Приклад[ред. | ред. код]

Отче наш сілезькою, польською і чеською мовами.

Силезькою	Польською	Чеською
Uojćec nasz, keryś je w ńebjy, bydź pośwjyncůne mjano Twojy. Przidź krůlestwo Twojy. Bydź wola Twoja, kjej we ńebje, tak tyż na źymjy. Chlyb nasz każdodźynny dej nům dźśoj. A uodpuść nům nasze winy, kjej my uodpuszczůmy naszym winńikům. A ńe wůdź nos na pokuszyńi, nale zbow nos uod złego. Amyn.	Ojcze nasz, któryś jest w niebie, święć się imię Twoje, przyjdź królestwo Twoje, bądź wola Twoja jako w niebie: tak i na ziemi. Chleba naszego powszedniego daj nam dzisiaj. I odpuść nam nasze winy, jak i my odpuszczamy naszym winowajcom. I nie wódź nas na pokuszenie, ale zbaw nas ode złego. Amen.	Otče náš, jenž jsi na nebesích, posvěť se jméno Tvé Přijď království Tvé. Buď vůle Tvá, jako v nebi, tak i na zemi. Chléb náš vezdejší dej nám dnes: A odpusť nám naše viny, jako i my odpouštíme naším viníkům: a neuveď nás v pokušení, ale zbav nás od zlého. Amyn.

Діалект або мова[ред. | ред. код]

Думки польських лінгвістів з приводу того, чи сілезька є окремою мовою, чи одним із діалектів польської, розбіглися. Питання є суперечливим, зважаючи на те, що частка сілезців у Польщі, які вважають себе окремим народом, зростає з кожним наступним переписом населення.

Якщо сілезьку розглядати як окрему мову, вона тісно пов'язана з польською та чеською мовами з деяким впливом німецької.

Сілезька мова зафіксована в нормі ISO 639-3, де Міжнародна організація зі стандартизації визначила їй код: "SZL" ^[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Hentschel, Gerd (1 січня 2018). Śląski – gwara - dialekt – język? Spojrzenie z zewnątrz. W: Polonistyka na początku XXI wieku – Diagnozy, koncepcje, perspektywy. Tom IV: Pogranicza, mniejszości, regiony, etnolingwistyka. red. J. Tambor, 41-66. Процитовано 8 вересня 2023.
↑ Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011. Raport z wyników — Główny Urząd Statystyczny (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2012. Процитовано 21 грудня 2012.
↑ katowice.gazeta.pl, 26.07.2012. Архів оригіналу за 19.08.2014. Процитовано 01.06.2013.
↑ SIL International