Січ-1М — Вікіпедія

КА «Січ-1М»
Основні параметри
Виготівник Україна Україна, Південмаш
Оператор «Дніпрокосмос»
Тип апарата ДЗЗ
Дата запуску 24 грудня 2004
Ракета-носій «Циклон-3»
Космодром Плесецьк
Технічні параметри
Маса 2223 кг
Потужність 380 Вт (середньодобова)
Час активного існування > 3 років.
Орбітальні дані
Нахил орбіти 82,5 град.
Висота орбіти 283 / 648 км
Прилади
Прилади «Корал-А6», БР-91Ц-5, 11Л642 НХМ, 11Л645, СМ-5, РЛС БО, РМ 0.8, МСУ-ЭУ2
Роздільна здатність 23 м

«Січ-1М» — український супутник дистанційного зондування Землі багатофункціонального призначення.


Створювався за Національною Космічною Програмою України.

Розробник — Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля.

Виробник — ДП "Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова».

Призначений для одержання інформації одночасно в оптичному, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах. Встановлений на космічному апараті «Січ-1М» комплекс дослідницької апаратури дозволяє вирішувати ряд практичних і наукових задач з дослідження атмосфери і Світового океану, моніторингу гідрологічної та льодової обставин, рослинних і ґрунтових покривів суші та ін.

На супутнику була розміщена апаратура міжнародного проєкте «Варіант» для дослідження іоносфери. Це перший міжнародний науковий проєкт, очолюваний українськими фахівцями.

Зокрема корисне навантаження супутника — бортовий інформаційно-вимірювальний комплекс складають:

  • Відеоінформаційний комплекс (МСУ-ЕУ), призначений для отримання зображень підстилаючої поверхні в оптичному діапазоні;
  • Комплекс радіофізичної апаратури (РФА), призначений для отримання зображень підстилаючої поверхні в мікрохвильовому діапазоні;
  • Оптико-мікрохвильовий сканер / зондувальник (МТВЗА-ОК), призначений для температурно-вологісного профілювання атмосфери, зондування океану і суші в оптичному, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах;
  • Радіотелевізійний комплекс (РТВК-М), призначений для отримання метеорологічної інформації в оптичному діапазоні;
  • Вищезгаданий комплекс наукової апаратури «Варіант», призначений для вимірювання параметрів магнітного та електричного полів Землі з метою вивчення електромагнітних явищ іоносферної плазми.

Був запущений 24 грудня 2004 року о 13.20 з космодрому «Плесецьк» (Росія) за допомогою ракети-носія «Циклон-3» разом з мікросупутником КС5МФ2.

В ході виведення супутників на навколоземну орбіту через відхилення параметрів руху ракети-носія на ділянці роботи 3-го ступеня КА «Січ-1М» одержав збурення, що призвело до відхилення параметрів орбіти від розрахункових та порушення орієнтації КА в просторі. Поточні параметри орбіти КА «Січ-1М» складають: апогей — 644 км, перигей — 285 км, період обертання — 93.262 хв, нахилення — 82,57 градусів.

Основні відомості[ред. | ред. код]

Супутник «Січ-1М» створений на конструктивній платформі супутника «Січ-1», але за апаратурним комплексом є пристроєм значно вищого рівня.

  • Удосконалений сканер забезпечить роздільну здатність на порядок вище (просторова роздільна здатність 24 м).
  • Поліпшені параметри локатора бічного огляду — смуга огляду радіолокатора бічного огляду розширена з 450 до 700 км.
  • Оптико-мікрохвильовий сканер МТВЗА-ОК для одночасних вимірювань у видимому, ІЧ і НВЧ -діапазонах забезпечить глобальний моніторинг навколишнього середовища в інтересах метеорології, океанології, вирішення завдань рибальського промислу, вивчення клімату.
  • На супутнику встановлюється апаратура супутникової навігації космічної системи NAVSTAR і цифрова радіолінія З міжнародних діапазонів 8,2 ГГц і 1,7 ГГц із дисковим запам'ятовувальним пристроєм накопичення даних, що виводить супутник на високий технічний рівень.
  • Якісно новим був і наземний комплекс приймання, обробки та розповсюдження інформації спостереження Землі.

За тактико-технічними параметрами дослідницької апаратури супутник стоїть в одному ряді з апаратами SPOT, TRS-1, «Ресурс».

Напрями досліджень[ред. | ред. код]

Одним із завдань запуску супутника «Січ-1М» є забезпечення експерименту «Варіант» — дослідження провісників землетрусів. Строки запуску супутника збігаються зі строками запуску французького мікросупутника Demetr, головним завданням якого є моніторинг сейсмічних явищ в іоносфері. Одночасні спостереження у двох точках простору створюють принципово нові можливості для підвищення достовірності результатів досліджень. В рамках наукових програм обидва супутники будуть здійснювати скоординовані наземні експерименти та експерименти з дистанційного зондування, узгоджені за часом з графіком роботи супутника TIMED та наземних засобів обслуговування. Буде виконаний ретроспективний аналіз даних, отриманих в результаті попередніх запусків супутників (зокрема експерименту WINDII на борту супутника UARS, супутників Alouette-1, ISS-b та «Інтеркосмос-19»).

Експлуатація[ред. | ред. код]

Супутник «Січ-1М» мав достатньо високі інформаційні можливості як за складом і характеристиками дослідницької апаратури, так і за можливостями широкого та оперативного доступу користувачів до інформації. Запуск супутника дозволив продемонструвати можливості та переваги комплексних досліджень при взаємодії систем «NOAA + Метеор + Січ-1М», що відкрило перспективу створення високоефективної системи з декількох супутників для безперервних метеорологічних і океанологічних досліджень.

Широкий набір бортових радіоліній в діапазонах 137 МГц, 1,7 Ггц і 8,2 Ггц. дозволив приймати сигнал від супутника практично всьому чинному парку приймальних станцій на всіх континентах (понад 1000 станцій каналу 137 МГц, понад 200 — 1,7 ГГц і понад 30 — 8,2 ГГц), а також безпосередньо на автономних пунктах приймання споживачів.

Синхронний експеримент на різних висотах в сейсмічно активних зонах дозволив створити базу даних для підтвердження теоретичних припущень.

Публікації[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]