Тайгет — Вікіпедія

Тайгет грец. Ταΰγετος грец. Ταΰγετος
Вершина Айос-Іліас
37°06′00″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 37.10000° пн. ш. 22.30000° сх. д. / 37.10000; 22.30000Координати: 37°06′00″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 37.10000° пн. ш. 22.30000° сх. д. / 37.10000; 22.30000
Країна	Греція
Регіон	Лаконія Sparta Municipalityd
Розташування	Пелопоннес,  Греція
Тип	гірський хребет
Висота	2 404, Айос-Іліас м
Тайгет грец. Ταΰγετος Тайгет грец. Ταΰγετος (Греція)
Тайгет у Вікісховищі

Тайгет (грец. Ταΰγετος) — гірський хребет в Греції, на півдні півострова Пелопоннес. Довжина близько 75 км, висота до 2 404 м (вершина Айос-Іліас).

Складений переважно вапняками і кристалічними сланцями. Зубчасті вершини, круті, переважно скидні схили. Розвинені карстові процеси. На нижніх частинам схилів — фриганно, маквіс, вище — ліси з каштана, дуба, піхти і остеповані гірські луки. Схили найвищих вершин кілька місяців впродовж року покриті снігом. Біля східного підніжжя Тайгету було засновано давньогрецький поліс Спарта та сучасне місто Спарта.

Історія[ред. | ред. код]

Схили Тайгета були заселені, принаймні, з часів Ахейської Греції. Тайгет був природним механізмом захисту Спарти. Вершини і ущелини гори служили притулком біженцям і базою для нападу на дорійців Лакедемонія та Мессенії. Оповідання Геродота про те, як біженці-мінійці розпалювали табірні багаття на схилах Тайгета, можна вважати типовим описом партизанських воєн того часу^[1]. В епоху варварських навал Тайгет служив притулком для корінного населення. Численні села на його схилах були засновані саме в цей період^[2]..

З гірських порід на Тайгеті видобували мармур, точильний камінь, смарагд^[3].

Вважається, що у стародавній Спарті існував звичай вбивати новонароджених дітей, кидаючи їх у Апофети (дав.-гр. Ἀποθέται «місце відмови» — ущелина в горах Тайгет), у разі, якщо у них були якісь фізичні недоліки^[4][1], однак, згідно з даними сучасної археології, це не відповідає істині^[5]. Згідно з дослідженнями антропологів у розщелину Кеада скидали дорослих чоловіків^[6].

Тайгет називається одним із місць, де до середини II тисячоліття зберігалися в неасимільованому вигляді слов'янські племена, предки яких заселили Пелопоннес у ранньовізантійський час^[7].

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тайгет

• Тайгет у Великій радянській енциклопедії (рос.)

1. ↑ ^{а б} Ніколас Гаммонд. История Древней Греции = A history of Greece / Николас Хаммонд ; [пер. с англ. Л. А. Игоревского]. — М. : Центрполиграф, 2008. — 524 с. — ISBN 978-5-9524-3490-5.
2. ↑ Тайгет. Гид по Греции. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 9 червня 2023.
3. ↑ Обнорский Н. П. Тайгет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXIIa. (рос. дореф.)
4. ↑ Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Ликург, 16
5. ↑ Археологи доказали: спартанцы не сбрасывали детей со скалы. NEWSru.com. 11 грудня 2007. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
6. ↑ Антропологи опровергли легенду о спартанских детоубийствах. Lenta.ru. 11 грудня 2007. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 25 липня 2018.
7. ↑ Васильев А. Славяне в Греции. — Византийский временник, №4. — СПб, 1898. — С. 437.