Талкан — Вікіпедія

Талкан
Походження
Необхідні компоненти висушені або пророщені зерна пшениці, проса, жита, овеса, ячменю або їх суміші
Зазвичай використовувані компоненти мед, сметана, масло, черемха

Талкан (башк. талҡан; каз. талқан; кирг. талкан; від рос. толокно[1][2]) — борошно великого помелу із смаженої пшениці, проса, жита, овеса, ячменю або їх суміші.[3][4].

Опис[ред. | ред. код]

Талкан поширений у кухні алтайців, ногайців, башкирів, бурятів, казахів, киргизів, монголів, татар, тувинців, узбеків, чувашів, хакасів.

Інгредієнти та приготування[ред. | ред. код]

За традицією зерна пшениці, проса, жита, овеса, ячменю перемелюють на жорнах або топчуть у ступці. Потім просівають через сито, відокремлюючи борошно різного помелу. Згідно з цим талкан буває великого та дрібного помелу.

Особливості споживання[ред. | ред. код]

Талкан зі сметаною або маслом використовують для приготування каші. Подають до чаю з медом, меленою черемхою у вигляді кульок[5]. Традиційно страву подають до столу під час свят бішектуя, карга туя, кякук сяйя, сабантуйя, сиргатуя та землеробських обрядів.

Сухий талкан зберігають у полотняних мішках, берестяних коробах, змішаний з топленим маслом — в діжках.

Вживають у поїздах, на полюванні та під час мусульманського посту.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Талкан збагачує організм людини мікроелементами. Є малокалорійним продуктом. Розчиняє холестеринові та сольові відкладення у судинах, суглобах, хребті, печінці та нирках. Є ентеросорбентом.
  • Напій, який готують з талкану, називається жарма або максим.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вопросы языкознания, Выпуски 1-3 [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] — М.: Изд-во Академии наук СССР., 1991 — С. 41
  2. Валл М. Н. Исследования по грамматике и лексике енисейских языков [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] — Новосибирск: Наука, Сибирское отд-ние, 1986 —86 с. — С. 76
  3. Учение записки, Объемы 8-10. Научно-исследовательский институт истории, языка и литературы [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Горно-Алтайск: Горно-Алтайское отделение Алтайского книжного изд-ва, 1969
  4. Тюркские народы Сибири [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая, Институт археологии и этнографии (Российская академия наук. Сибирское отделение) — Новосибирск: Наука, 2006—677 с.
  5. Мастерица Талкана. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 17 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]