Таль (річка) — Вікіпедія

Таль
Таль поблизу села Рудня-Шпилівська
50°40′01″ пн. ш. 29°52′18″ сх. д. / 50.667100000027772921° пн. ш. 29.87180000002777902° сх. д. / 50.667100000027772921; 29.87180000002777902
Витік біля с. Загальці
• координати 50°40′01″ пн. ш. 29°52′18″ сх. д. / 50.667100000027772921° пн. ш. 29.87180000002777902° сх. д. / 50.667100000027772921; 29.87180000002777902
Гирло Тетерів
• координати 50°56′11″ пн. ш. 29°56′34″ сх. д. / 50.93660000002777366° пн. ш. 29.94300000002778006° сх. д. / 50.93660000002777366; 29.94300000002778006
Басейн басейн Тетерева
Країни: Україна Україна
Київська область
Регіон Київська область
Довжина 51 км
Площа басейну: 357 км²
Притоки: Бурковиця, Мирча, Коблиця (праві)
Мапа

Таль — річка в Україні, в межах Бородянського та Іванківського районів Київської області. Права притока Тетерева (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 51 км, площа водозбірного басейну 357 км². Похил річки 0,9 м/км. Долина плоска, завширшки до 2,5 км, завглибшки до 15 м. Заплава заболочена, завширшки до 300 м. Річище слабозвивисте (місцями випрямлене), завширшки до 5 м. Стік у середній течії зарегульовано. Наразі майже не використовується. Басейн річки частково забруднений радіонуклідами після аварії на ЧАЕС.

Притоки: Бурковиця, Мирча, Коблиця (праві).

Розташування[ред. | ред. код]

Таль бере початок біля села Загальці. Тече спершу на північний захід, далі — переважно на північний схід, у пониззі — на північ. Впадає до Тетерева на північ від села Шпилі.

Походження назви[ред. | ред. код]

Корінь слова Тал має тюркське походження і означає вербовий. В українській мові слово тал також означає береги річки, рясно порослі верболозом.[джерело?]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У період 2015—2017 років унаслідок високих температур улітку та пониження рівня ґрунтових вод майже повністю пересихає в літній період.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Шкідники» лісу. Офіційний сайт Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]