Танкова дивізія «Гольштейн» — Вікіпедія

Танкова дивізія «Гольштейн»
Дата створення / заснування 1945
Участь у військовому конфлікті Друга світова війна
Збройні сили Сухопутні війська Третього Рейху
Країна  Третій Рейх
Місце розташування Франкфурт-на-Одері
Час/дата припинення існування 1945

Танкова дивізія «Гольштейн» (нім. Panzer-Division «Holstein») — танкова дивізія вермахту в Другій світовій війні.

Історія[ред. | ред. код]

Сформована в лютому 1945 року в районі Гів'ї — Хорсенс — Орхус (Ютландія) на основі частин 233-й резервної танкової дивізії і резервів 2-го військового округу. Спочатку дивізія іменувалася «Бойова група танкової дивізії „Гольштейн“» і перебувала під управлінням командира 233-ї резервної танкової дивізії Макса Фремерая. Дивізія «Гольштейн» мала у своєму складі всього 45 танків і 80 бронетранспортерів: у кілька разів менше, ніж у звичайній танкової дивізії вермахту.

Дивізія була терміново кинута в лютневий наступ на Штаргард; після поразки обороняла Кольберг і вирвалася з оточення в останній момент. Пізніше у складі 3-ї танкової армії утримувала західний берег Одера північніше Штеттина. У цей момент у дивізії залишалося лише 18 танків і 20—25 бронетранспортерів. Через кілька днів основна частина дивізії увійшла до складу 18-ї танково-гренадерської дивізії, а штаб вирушив до Лауенбурга, де на його основі сформували танкову дивізію «Клаузевіц». Деякі невеликі підрозділи дивізії повернулися в Данію до складу 233-ї резервної танкової дивізії.

Командувачі[ред. | ред. код]

Бойовий склад[ред. | ред. код]