Таран Андрій Васильович — Вікіпедія

Андрій Васильович Таран
Посол України в Словенії
Нині на посаді
На посаді з	4 травня 2022
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Михайло Бродович
Міністр оборони України
4 березня 2020 — 3 листопада 2021
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Денис Шмигаль
Попередник	Андрій Загороднюк
Наступник	Олексій Резніков
Перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ
грудень 2015 — квітень 2016
Президент	Петро Порошенко
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк
Наступник	В'ячеслав Назаркін
Народився	4 березня 1955(1955-03-04) (69 років) Франкфурт-на-Одері, НДР
Відомий як	Міністр оборони України, Надзвичайний і Повноважний Посол
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Освіта	Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ)
Alma mater	Національний університет оборони України і Національний університет оборони США
Звання	Генерал-лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Васильович Таран (нар. 4 березня 1955(19550304), Франкфурт-на-Одері, НДР^[1]) — український військовий та державний діяч, генерал-лейтенант, з 4 березня 2020 року до 3 листопада 2021 року — 16-й Міністр оборони України^[2][3], з 4 травня 2022 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія^[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 4 березня 1955 року в м. Франкфурті-на-Одері (НДР) у родині військового, що проходив військову службу у Групі радянських військ у Німеччині.

У 1970-х закінчив Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ) за спеціальністю «Військовий інженер-радіотехнік». Військову службу проходив у Збройних Силах колишнього СРСР.

У 80-х закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в м. Києві за спеціальністю «Управління бойовими діями». Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломатичної служби та Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів». Вільно володіє англійською мовою^[5].

1995—1996 — навчався в Національному університеті оборони США у Вашингтоні, де здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів»^[6].

Військова служба[ред. | ред. код]

У 1992—1994 роках проходив військову службу в Центральному апараті Міноборони України, далі був переведений до Головного управління розвідки Міноборони^[7].

Працював у РНБО України експертом центру стратегічного планування та аналізу, далі повернувся до Центрального апарату Міністерства оборони у 1996—1998 роках.

З 2005 по 2008 рік — начальник управління у Міноборони, з 2008 — заступник керівника Головного управління розвідки Міноборони.

У грудні 2015 — квітні 2016 — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

В 2016 році — був звільнений у запас через вік. Генерал-лейтенант Збройних Сил України у відставці.

Дипломатична служба[ред. | ред. код]

У 1999—2004 роках військовий аташе при посольстві України у США.

В 2011—2014 — представник Міністерства оборони у представництві України при ООН.

З вересня по листопад 2015 року працював у підгрупі з питань безпеки у ТКГ в Мінську^[8].

З квітня по серпень 2015 — представник України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі (СЦКК), який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ.

4 травня 2022 — призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія^[4].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2019 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка^[9][10]. На парламентських виборах 2019 року балотувався за списком партії «Сила і честь» під 24 номером^[11], проте партія до парламенту не потрапила.

Міністр оборони[ред. | ред. код]

4 березня 2020 року був призначений Міністром оборони України в Кабінеті Міністрів України Дениса Шмигаля, не забезпечив виконання оборонного замовлення 2020, 2021 років.^[12][13][14].

З 13 березня 2020 року — до 5 листопада 2021 року — член РНБО України^[15][16].

2 листопада 2021 року, написав заяву про відставку з посади очільника Міністерства оборони України^[17].

3 листопада 2021 року, Верховна Рада України звільнила його з посади Міністра оборони України. За відповідне рішення проголосував 341 нардеп^[18].

Надзвичайний і Повноважний Посол[ред. | ред. код]

4 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Тарана Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія^[4].

Вже 6 липня Новопризначений Посол України в Республіці Словенія Андрій Таран розпочав свою діяльність на посаді та провів зустріч зі своїм словенським візаві — Послом Республіки Словенія в Україні Томажем Менціном у Києві. Під час зустрічі Посол України Андрій Таран обговорив зі своїм колегою актуальний стан двосторонніх відносин між Україною та Словенією, поточну безпекову та економічну ситуацію в Україні та в світі, а також подальші напрямки розвитку двосторонньої співпраці. Зі свого боку Посол Словенії в Україні Томаж Менцін привітав Посла України Андрія Тарана з призначенням на посаду, побажав наснаги та подальших успіхів у розбудові та зміцненні українсько-словенських двосторонніх відносин.^[19]

7 липня Посол України Андрій Таран вручив копії вірчих грамот Голові Дипломатичного протоколу МЗС Словенії Наташі Прах.

А вже 22 липня Андрій Таран вручив самі вірчі грамоти Президенту Республіки Словенія Боруту Пахору. Під час двосторонньої зустрічі в рамках офіційної урочистої церемонії сторони обговорили актуальний стан і перспективи розвитку двосторонніх відносин та міжнародну підтримку України у війні проти російських загарбників.

Президент Словенії Борут Пахор підтвердив незмінну позицію щодо підтримки його країною територіальної цілісності та суверенітету України та наголосив на тому, що Словенія продовжить надавати підтримку українській державі та народу України на всіх рівнях.^[20]

Нагороди[ред. | ред. код]

• Орден Богдана Хмельницького ІІ ст.
• Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (20 серпня 2008) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 17-ї річниці незалежності України; за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм^[21]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Див. також[ред. | ред. код]

• Кабінет міністрів України
• Міністерство оборони України

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Зеленський представив нового міністра оборони. Укрінформ. 11.03.2020. Процитовано 13 червня 2020.

Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль GKG: /g/11fswyd09y

п о р Міністри оборони України Костянтин Морозов (1991—1993) Іван Біжан (в. о.) (1993) Віталій Радецький (1993—1994) Валерій Шмаров (1994—1996) Олександр Кузьмук (1996—2001) Володимир Шкідченко (2001—2003) Євген Марчук (2003—2004) Олександр Кузьмук (2004—2005) Анатолій Гриценко (2005—2007) Юрій Єхануров (2007—2009) Валерій Іващенко (в. о.) (2009—2010) Михайло Єжель (2010—2012) Дмитро Саламатін (2012) Павло Лебедєв (2012—2014) Ігор Тенюх (в. о.) (2014) Михайло Коваль (в. о.) (2014) Валерій Гелетей (2014) Степан Полторак (2014—2019) Андрій Загороднюк (2019—2020) Андрій Таран (2020—2021) Олексій Резніков (2021—2023) Рустем Умєров (з 2023) Перелік

п о р Уряд Дениса Шмигаля Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль Перший віцепрем'єр-міністр Олексій Любченко Юлія Свириденко Віцепрем'єр-міністри Ірина Верещук Олександр Кубраков Вадим Пристайко Олексій Резніков Ольга Стефанішина Олег Уруський Михайло Федоров Міністри Роман Абрамовський Арсен Аваков Сергій Бессараб Матвій Бідний (в. о.) Юрій Бойко (в. о.) Ольга Буславець (в. о.) Ірина Верещук Юрій Вітренко (в. о.) Герман Галущенко Вадим Гутцайт Ілля Ємець Оксана Жолнович Олександр Камишін Ростислав Карандєєв (в. о.) Ігор Клименко Владислав Криклій Олександр Кубраков Дмитро Кулеба Павло Кухта (в. о.) Марина Лазебна Юлія Лапутіна Роман Лещенко Оксен Лісовий Олексій Любченко Віктор Ляшко Анатолій Максимчук (в. о.) Денис Малюська Любомира Мандзій (в. о.) Сергій Марченко Денис Монастирський Олег Немчінов Ірина Новікова (в. о.) Ігор Петрашко Юрій Полюхович (в. о.) Олександр Порхун (в. о.) Олексій Резніков Павло Рябікін Юлія Свириденко Микола Сольський Максим Степанов Руслан Стрілець Андрій Таран Олександр Ткаченко Ігор Уманський Рустем Умєров Олег Уруський Михайло Федоров Світлана Фоменко (в. о.) Олексій Чернишов Сергій Шкарлет Віталій Шубін (в. о.)

п о р Чинні посли України Європа Василь Химинець • Владислав Каневський • Володимир Шкуров • Наталія Аношина (т.п.) • Ігор Кизим • Олеся Ілащук • Андрій Юраш • Едуард Фесько (т.п.) • Віктор Гончар (т.п.) • Сергій Шутенко • Олександр Шульга (т.п.) • Андрій Яневський • Максим Кононенко • Лариса Герасько • Ольга Діброва • Сергій Погорельцев • Ярослав Мельник • Руслан Німчинський • Анатолій Куцевол • Петро Бешта • Ірина Венедіктова • Лариса Дір • Ярослав Мельник • Андрій Юраш • (-) • Олександр Карасевич • Олексій Макеєв • Ігор Головченко (т.п.) • Василь Зварич • Марина Михайленко •  — • Ігор Прокопчук • Ярослав Мельник • Володимир Толкач • Мирослав Кастран • Андрій Таран • Василь Боднар • Іштван Балог (т.п.) • Ольга Діброва • Вадим Омельченко • Василь Кирилич • Віталій Усатий (т.п.) • Олег Герасименко • Ірина Венедіктова • Андрій Плахотнюк Азія (-) • (-) • Дмитро Сенік • Катерина Зеленко • (-) • Олександр Гаман • Євген Корнійчук • Олександр Поліщук • Василь Гамянін • Олександр Буравченков (т.п.) • Євген Кравченко (т.п.) • Мирослава Щербатюк • Сергій Павленко (т.п.) • Олександр Гаман • Андрій Кузьменко • Валерій Жовтенко • Павло Рябікін • Олександр Балануца • Валерій Григораш (т.п.) • Денис Михайлюк (т.п.) • (-) • Дмитро Пономаренко • (-) • Дмитро Сенік • Маркіян Чучук • Дмитро Пономаренко • Анатолій Петренко • Катерина Зеленко • Валерій Євдокимов • Павло Орел (т.п.) • Віктор Майко • Микола Дорошенко • (-) • Сергій Корсунський Африка Олександр Компанієць (т.п.) • Андрій Чорнописький (т.п.) • Олександр Зуб (т.п.) • Микола Нагорний • (-) • Андрій Праведник • Юрій Пивоваров • Володимир Хоманець • Сергій Саєнко • Іван Холостенко • Любов Абравітова • Андрій Праведник • Юрій Пивоваров • Андрій Праведник • Володимир Хоманець Північна Америка Оксана Драмарецька • Оксана Драмарецька • Юлія Ковалів • Оксана Драмарецька • Ірина Костюк • Оксана Драмарецька • Оксана Драмарецька • Оксана Маркарова Південна Америка Юрій Клименко • Андрій Мельник • Юрій Полюхович • Владислав Богорад (т.п.) Австралія Василь Мирошниченко • Василь Мирошниченко Міжнародні організації ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Рада Європи — Борис Тарасюк • ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — (-) • Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка (т.п.) — тимчасовий повірений