Тарасенко Георгій Олександрович — Вікіпедія

Георгій Тарасенко
Тарасенко Георгій Олександрович
 Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження 6 грудня 1996(1996-12-06)
м. Харків
Смерть 25 березня 2022(2022-03-25) (25 років)
поблизу м. Харкова
(загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року)
Поховання Холодний Яр
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Псевдо «Школьнік», «Тарас», «Жора»
Військова служба
Роки служби 2014—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування добровольчий підрозділ «Фрайкор»
Війни / битви Російсько-українська війна / бої за Харків
Нагороди та відзнаки
Герой України

Георгій Олександрович Тарасенко (6 грудня 1996, Харків — 25 березня 2022, під Харковом) — український активіст, лідер і командир добровольчого підрозділу «Фрайкор», учасник російсько-української війни, Герой України (17 квітня 2022, посмертно), що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.

Перший доброволець, удостоєний найвищого звання України з початку російського вторгнення в Україну 2022 року[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Чин відспівування Георгія Тарасенка відбувся у старовинному храмі Святого Пророка Іллі, що у селі Суботів

Народився 1996 році в місті Харкові. З 2003 по 2014 роки навчався у Харківській загальноосвітній школі I—III ступенів № 5. Також, протягом восьми років відвідував секцію плавання у Спортивній дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву «Спартак». Георгій Тарасенко посідав призові місця на обласних змаганнях, згодом тренувався та брав участь у змаганнях зі Street workout — масовий рух, заснований на заняттях фізкультурою із застосуванням тренувального обладнання (турніків, брусів) на свіжому повітрі[1].

Брав активну участь в Революції Гідності, протистояв поширенню «російської весни» у Харкові. З початком бойових дій на сході України весною 2014 року пішов на фронт, воював на Донеччині[2].

Протягом 2014—2019 рр. навчався у Харківському національному аграрному університеті імені В. Докучаєва, здобувши диплом магістра за спеціальністю «Агрономія». Одночасно навчався на військовій кафедрі, де одержав військове звання молодшого лейтенанта запасу[1].

У травні 2017 року створив і очолив Добровольчий підрозділ «Фрайкор» і однойменну військово-патріотичну організацію (2018)[3]. До цього був членом праворадикального «Національного корпусу»[4].

Під його командуванням бійці здійснили сім бойових ротацій на Донбасі загальним терміном 22 місяці, підсилюючи підрозділи Збройних Сил у Маріупольському напрямку, а також у прилеглих селищах під Донецьким аеропортом. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну Георгій Тарасенко разом з співслужбовцями добровольчого підрозділу «Фрайкор» стали на захист Харкова[5]. 12 березня за його керівництва та за безпосередньої участі було виявлено та знешкоджено групу осіб, які планували підриви військових та цивільних об'єктів у Харкові. Крім того, спільно з представниками територіальної оборони та підрозділів ЗС України, Георгій Тарасенко та його бійці брали безпосередню участь у ліквідації колони військової техніки окупаційних військ, які намагалися здійснити прорив до Харкова з боку Лісопарку[1].

Загинув 25 березня 2022 року на Харківщині[6]. Збройні Сили України пішли у контрнаступ під Харковом. Воїни 92-ї окремої механізованої бригади, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, спецпідрозділу KRAKEN, «Фрайкора», батальйону поліції «Слобожанщина» звільнили від російських військ села Мала Рогань та Вільхівка на Ізюмському напрямку[7][8].

Похований, відповідно до його заповіту, на Черкащині 30 березня 2022 року, в урочищі Холодний Яр на плато біля Мотронинського монастиря[9], де раніше був старовинний козацький цвинтар. Чин відспівування Георгія Тарасенка відбувся у старовинному храмі Святого Пророка Іллі, що у селі Суботів, стіни якої пам'ятають ще панахиду за Богданом Хмельницьким[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (17 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[10].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

13 червня 2023 року у місті Харків вулицю Плеханівська перейменували на вулицю Георгія Тарасенка[11]. У селі Мала Рогань Харківської області вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Георгія Тарасенка.[12]

Харківський блекметал-гурт Khors присвятив Тарасенкові пісню та лірик-відео «Непохитності суть (Навічно 25)»/«Perseverance Is the Essence (Forever 25)».[13]

Книги

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Коваленко, Сергій (8 травня 2022). Доброволець Георгій Тарасенко: «Ворога обов’язково буде знищено й вигнано з українських земель…». Арміяінформ (ua). Процитовано 11 травня 2022. 
  2. Микитюк, Вікторія (27 лютого 2022). «Він завжди йшов першим»: у бою загинув командир Добровольчого підрозділу «Фрайкор». Факти (укр.). Процитовано 27 лютого 2022. 
  3. Тарасенко Георгій Олександрович — каталог власників та директорів компаній[недоступне посилання]
  4. Уманська, Мар'я (18 вересня 2019). «Фрайкор» – хто вони такі й разом із ким виступають проти ЛГБТ-спільноти. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 лютого 2022. 
  5. Медведева, Наталія (27 лютого 2022). У бою під Харковом загинув командир "Фрайкору" Георгій Тарасенко. Ліга.Новини (укр.). Процитовано 27 лютого 2022. 
  6. Суспільне (26 лютого 2022). "Він йшов першим": у боях за Харківщину загинув лідер "Фрайкору" Георгій Тарасенко. Суспільне.Новини (укр.). Процитовано 4 травня 2022. 
  7. Суспільне (18 березня 2022). Лідеру "Фрайкору" Тарасенку, який загинув у боях за Харківщину, присвоїли звання Герой України. Суспільне.Новини (укр.). Процитовано 4 травня 2022. 
  8. Сировой, Марк (26 лютого 2022). ЗСУ пішли у контрнаступ під Харковом: звільнили кілька населених пунктів – ОВА. Ліга.Новини (укр.). Процитовано 27 лютого 2022. 
  9. Захисник України Георгій Тарасенко заповів поховати себе в Холодному Яру. Прочерк. 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  10. Указ Президента України від 17 квітня 2022 року № 253/2022 « Про присвоєння Г. Тарасенку звання Герой України »
  11. У Харкові з'явились вулиці на честь Дмитра Коцюбайла, Георгія Тарасенка, Олега Громадського і сквер Влади Черних. 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023. 
  12. У Малій Рогані з'явилися вулиці Георгія Тарасенка та Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла
  13. KHORS ВИПУСТИЛИ ПЕРШИЙ СИНГЛ ЗА ЧОТИРИ РОКИ
  14. «Побратима мого зачепила куля вражая»: у Києві презентували видання про полеглих героїв

Джерела[ред. | ред. код]