Тарас Федорович — Вікіпедія

Тарас Трясило
Хасан
Псевдо Хасан, Усан, Тарас Федорович
Народився 16 століття
Чигирин, Київське воєводство
Помер 1639
невідомо
Країна  Річ Посполита
Національність українець або кримський татарин
Місце проживання Річ Посполита
Діяльність отаман
Відомий завдяки ватажок козацького-селянського повстання Федоровича
Посада Гетьман Війська Запорозького
Військове звання отаман
Попередник Лев Іванович
Наступник Тиміш Орендаренко
Герб
Герб

Тарас Трясило (? — 1639) — козацький отаман. За одними даними, був українського походження, за іншими, був кримським татарином на ім'я Хасан, і хрестився як Тарас Федорович (пол. Taras Fedorowicz).

Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Кримське ханство (1629), ватажок козацького-селянського повстання Федоровича (1630), учасник Смоленської війни (1632—1634).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Федоровичу у Переяславі

Дані щодо походження отамана різняться.

За даними українських істориків діаспори Олександра Барана і Юрія Гаєцького, Тарас Федорович вперше згадується у документах королівського суду 1617[уточнити] року під іменем «кримського татарина з Криму» Усан або Хасан. Під час московської кампанії 1618 року прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович[1].

За даними Віталія Щербака, майбутній отаман був вихідцем із чигиринської козацької родини.[2]

Отаман[ред. | ред. код]

Швидко завоював авторитет козацтва, про що повідомляв Папський нунцій 1620 року:[1]

5000 козаків прийшли з Чорного моря, перейшовши кордон Угорщини, і вступили на службу до імператора на чолі з відомим капітаном Гасаном Тарасом

Під час тридцятирічної Війни командував загонами козаків-найманців на австрійській службі[1]. За його ініціативи в козацьких військах з'явилася козацька кавалерія, яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила, яке звалося «козацька кавалерія і інфантерія»[1].

У березні 1630 року Тарас Федорович став на чолі козацького повстання проти уряду Речі Посполитої. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили військо Речі Посполитої і в червні примусили польського гетьмана Станіслава Конецпольського підписати угоду в Переяславі.

Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на Запорізьку Січ, де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь у московсько-польській війні 16321634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі.

На козацькій раді в Каневі взимку 16341635 рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з Річчю Посполитою після невдалої московсько-польської війни 1632—1634 рр.

В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже 1639 р. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У культурі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Baran A., Gajecky G. Cossacks in the Thirty Year War. Vol.1 Rome 1969, p.41, Vol.2 p.73 — 74.; Gajecky G. Origins of Taras Triasylo // Harvard Ukrainian Studies. Vol. 5/6. C. 354 — 357; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — Розділ IX. Запорозьке козацтво під час повстань 1625, 1630—1631 років. Здобуття Кодака запорожцями в 1635 році. Українські козаки в Тридцятирічній війні.
  2. Щербак Віталій Олексійович. Федорович повстання 1630 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 278. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  3. Рішення Бориспільської міської ради про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкта міста Борисполя № 42-2-VII від 17 грудня 2015 року // Газета «Трудова слава» № 194-197, с. 15 [Архівовано 04.03.2016, у Wayback Machine.]
  4. Про присвоєння почесного найменування 43 окремій артилерійській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022. 
  5. Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847.
  6. «Мета». — Львів, 1863, № 4, с.271-272.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Лев Іванович
Гетьман України
1630
Наступник
Тимофій Орендаренко