Татаринов Михайло Володимирович — Вікіпедія

Михайло Татаринов
Особові дані
Повне ім'я Михайло Володимирович
Татаринов
Народження 16 липня 1966(1966-07-16) (57 років)
Ангарськ,
Іркутська область, СРСР
Зріст 178 см
Позиція захисник
Юнацькі клуби
«Єрмак» (Ангарськ)
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 225-й загальний, 1984
«Вашингтон Кепіталс»
Роки Клуб І (г)
1983–1986 СРСР «Сокіл» (Київ) 109 (17)
1986–1990 СРСР «Динамо» (Москва) 129 (29)
1990–1991 США «Вашингтон Кепіталс» 65 (8)
1991–1993 Канада «Квебек Нордікс» 94 (13)
1993–1994 США «Бостон Брюїнс» 2 (0)
1993–1994 США «Провіденс Брюїнс» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1991 СРСР СРСР 63 (11)
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Михайло Володимирович Татаринов (рос. Михаил Владимирович Татаринов; нар. 16 липня 1966, Ангарськ, Іркутська область, СРСР) — радянський і російський хокеїст, захисник. Чемпіон світу.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець ангарського «Єрмака». Перший тренер — В'ячеслав Соколов. У сімнадцять років переїхав до Києва. Протягом трьох сезонів був основним гравцем «Сокола». Вніс вагомий внесок у здобуття бронзових медалей чемпіонату 1984/85. У вищій лізі за київський клуб провів 109 матчів, закинув 17 шайб, зробив 14 результативних передач.

В 1986 році перейшов до московського «Динамо». В складі столичної команди здобув три нагороди національного чемпіонату різного ґатунку: золото — 1990, срібло — 1987, бронза — 1988. За «Динамо» виступав чотири з половиною сезони. В лізі провів 129 матчів, закинув 29 шайб, зробив 24 результативні передачі. За підсумками сезону 1989/90 був обраний до символічної збірної.

Чемпіон Європи серед юніорів 1984 року (п'ять матчів, три голи). На молодіжних першостях світу здобув дві золоті (1984, 1986) і одну срібну нагороду (1985). На турнірі 1986 року в Канаді був названий найкращим захисником і обраний до символічної збірної. Всього на чемпіонатах світу серед молодіжних команд провів 19 матчів і закинув чотири шайби.

За національну команду дебютував у вісімнадцять років. 19 серпня 1984 року в Стокгольмі радянські хокеїсти перемогли господарів з рахунком 4:1. Першу шайбу за головну команду країни закинув у ворота збірної ФРН 30 березня 1986 року.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Чемпіон світу (1): 1990
  • Чемпіон СРСР (1): 1990
  • Срібний призер (1): 1987
  • Бронзовий призер (2): 1985, 1988

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Команда Ліга І Г П 0 Штр
1983/84 «Сокіл» (Київ) вища 38 7 3 10 48
1984/85 «Сокіл» (Київ) вища 34 3 6 9 54
1985/86 «Сокіл» (Київ) вища 37 7 5 12 41
1986/87 «Динамо» (Москва) вища 40 10 8 18 43
1987/88 «Динамо» (Москва) вища 30 2 2 4 8
1988/89 «Динамо» (Москва) вища 4 1 0 1 2
1989/90 «Динамо» (Москва) вища 44 11 10 21 34
1990/91 «Динамо» (Москва) вища 11 5 4 9 6
«Вашингтон Кепіталс» НХЛ 65 8 15 23 82
1991/92 «Квебек Нордікс» НХЛ 66 11 27 38 72
1992/93 «Квебек Нордікс» НХЛ 28 2 6 8 28
1993/94 «Бостон Брюїнс» НХЛ 2 0 0 0 2
«Провіденс Брюїнс» АХЛ 3 0 3 3 0
Усього за кар'єру 402 67 89 156 420

Джерела[ред. | ред. код]