Ташизм — Вікіпедія

Ташизм (від фр.Tachisme, Tache- пляма) — течія у образотворчому мистецтві 50-60-х р.р. ХХст, що є різновидом абстрактного експресіонізму. Сьогодні цей метод створення картин часто використовується в арттерапевтичній сфері, зокрема в практиці медитативного живопису.

Ташизм ще називають «живописом колірного поля» через прагнення представників цієї течії в живописі максимально ефективно використовувати колір Надмірне захоплення кольоровою гамою перетворює їхні картини на безпредметні барвисті площини.

Засновники течії ташизму вважали, що оскільки життя людини, що живе в ХХ столітті сповнене стресів, то їхні картини створюють атмосферу душевного відпочинку і психічної гармонії. Адже споглядання саме на безпредметне, на те, що немає чітких обрисів і додає сучасній глядацькій душі відпочинок та повний спокій від метушливого світу сьогодення. Тож мистецтвознавці назвали цей різновид живопису- «мистецтвом тиші».

Дуже часто автори цієї мистецької течії свої картини просто нумерували, не даючи їм жодної назви. Не всі ташисти використовували в своїй роботі пензель.

Свої полотна вони створювали, наносячи фарбу на полотно швидкими рухами, без будь- якого попереднього обдумування змісту картини[1],тим самим виражаючи стан власної підсвідомості[2]

Представники напрямку (течії)

До течії ташизму були наближені європейська група «КобрА» (CoBrA) та японська група «Гутаи»(Gutai)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. /search?q. Архів оригіналу за 27 лютого 2017.
  2. /help. Архів оригіналу за 1 квітня 2022.
  3. 13-56839.html. Архів оригіналу за 18 листопада 2016.
  4. kartiny_po_stilyam/tashizm_small. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]