Твердження (логіка) — Вікіпедія

Твердження (у логіці) — це:

змістовне розповідне речення, яке може бути істинним або хибним.
описове речення, яке стверджує що саме є істинними, а що є хибним.

В останньому випадку, твердження відрізняється від речення, в якому речення тільки формулює твердження, в той же час як може бути багато інших формулювань, які можуть виражати одне й те саме твердження.

Огляд[ред. | ред. код]

Спеціаліст з філософії мови, Пітер Стросон надає перевагу використанню терміна «твердження» в сенсі (1) над висловлюванням. Стросон використовував термін «твердження», щоб звернути увагу на те, що два розповідні речення можуть давати одне й те ж саме пояснення, якщо вони пояснюють одне й те саме явище, але по-різному. Таким чином, у твердженні, яке пропонує Стросон: «Всі люди смертні.» і «Кожна людина смертна.» — два різних речення, але які говорять про одне й те саме твердження.

У будь-якому випадку твердження розглядається як істина.

Приклади речень, які є твердженням (або стверджують щось):

«Сократ це людина».
«Трикутник має три сторони.»
«Мадрид це столиця Іспанії.»

Приклади речень, які не є твердженнями (не стверджують нічого):

«Хто ти?»
«Біжи!»
«Недосвідченість поневіряється».
«В мене був один гранч, а баклажан ось там»
«Король Франції мудрий».
«Броколі має хороший смак.»
«Єдинороги існують.»

Перші два приклади не є розповідні речення та більше того, нічого не стверджують. Третій і четвертий є розповідні речення, але не мають сенсу, вони не є ні істинними, ні хибними, і більше того вони не стверджують нічого. П'ятий і шостий приклади є суттєвими розповідними реченнями, але вони не є твердженнями, а скоріше висловлюють думку чи пріоритетність. Чи речення «Пегас існує» є твердженням викликає дискусії серед філософів. Бертран Рассел вважає, що це хибне твердження. Стросон вважає, що це не твердження взагалі.

Твердження як абстрактна єдність[ред. | ред. код]

У деяких трактуваннях «твердження» вводиться для того, щоб відрізняти речення від його інформаційного змісту. Твердження розглядається як інформаційний зміст інформативного речення. Таким чином, речення пов'язане з твердженням як, наприклад, числівник стосується відповідного числа. Твердження — це абстрактні логічні єдності, в той час як речення є граматичні єдності.

Посилання й література[ред. | ред. код]

A. G. Hamilton, Logic for Mathematicians, Cambridge University Press, 1980, ISBN 0-521-29291-3.
Rouse, David L., Sentences, Statements and Arguments, A Practical Introduction to Formal Logic. (PDF), архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017, процитовано 30 листопада 2017
Ruzsa, Imre (2000), Bevezetés a modern logikába, Osiris tankönyvek, Budapest: Osiris, ISBN 963-379-978-3
Xenakis, Jason (1956). Sentence and Statement: Prof. Quine on Mr. Strawson. Analysis. 16 (4): 91—94. doi:10.2307/3326478. ISSN 1467-8284. JSTOR 3326478 — через JSTOR.
Пітер Мілікан^[en], «Statements and Modality: Strawson, Quine and Wolfram», http://philpapers.org/rec/MILSAM-2/ [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
P. F. Strawson, «On Referring» in Mind, Vol 59 No 235 (Jul 1950) P. F. Strawson (PDF)