Тельнов Євгеній Львович — Вікіпедія

Тельнов Євгеній Львович
Солдат
Загальна інформація
Народження	20 листопада 1961(1961-11-20) Кіровоград, Українська РСР
Смерть	15 лютого 2015(2015-02-15) (53 роки) Широкине, Донецька область, Україна
Поховання	Алея Слави на Рівнянському кладовищі, м. Кропивницький
Громадянство	Україна
Псевдо	«Вусач»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Іловайськ Бої за Широкине
Нагороди та відзнаки

Євге́ній Льво́вич Тельнов (20 листопада 1961, Кіровоград, УРСР — 15 лютого 2015, Широкине, Новоазовський район, Донецька область, Україна) — учасник війни на сході України, солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас», позивний «Усач». Герой України (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Строкову службу проходив в в/ч 7429 (Київ). Звільнений у запас в травні 1982 р. Продовжував роботу на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, з 1989 р — лаштувальником верстатів з ЧПК. Звільнився у липні 1991 р. З 1984 по 1987 заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування на факультеті за спеціальністю «Обробка металів різанням». У липні 1991 р. прийнятий на посаду інструктора зі спорту в Кіровоградську РТШ (ДОСААФ). Звільнився у лютому 1992. Займався бізнесом.

Був активним учасником Євромайдану.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

10 червня 2014 р. прибув до батальйону спеціального призначення «Донбас» в с. Нові Петрівці. З 13 липня по 31 серпня перебував у зоні АТО (Артемівськ, Попасна, Іловайськ). Позивний «Усач» — 3 взвод 1 роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас».

26 серпня був поранений осколком міни на околиці Іловайська. 29 серпня при виході з Іловайська в районі села Червоносільське батальйон потрапив під обстріл танків. У результаті — 109 бійців потрапили в полон, більше сорока п'яти — загинули. Євгеній Тельнов разом з 12 побратимами вийшли зі зброєю, при цьому Євгеній з гранатомету підбив два танки Т-72Б3 підрозділів 6-ї танкової бригади РФ і два БМД Збройних сил РФ.

У жовтні взяв участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись на мажоритарному окрузі № 100 у Кіровоградській області.

Загинув у бою поблизу села Широкине 15 лютого 2015 р., потрапивши у засідку, тоді ж загинув Олег Бурлака.

Нагороди[ред. | ред. код]

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 березня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1].
• Орден «За мужність» III ст. (25 березня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[2].
• Недержавна відзнака — Орден «Народний Герой України» (1 жовтня 2016, посмертно)^[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Кіровоградці провели в останню путь Євгена Тельнова («Усача») з батальйону «Донбас»^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Військомат: добровольчі батальйони ніякого стосунку до ЗСУ не мають
• Євген Тельнов
• Евгений Тельнов: «Нужно идти и делать!»
• Чи гідний Євген Тельнов — доброволець Нацгвардії, який встановив рекорд із знищення російської бронетехніки в одному бою в ході війни, звання Герой України (посмертно)?
• Президент присвоїв звання Герой України Євгену Тельнову посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 27 березня 2017 р.