Температура кипіння — Вікіпедія

Ізотерми реального газу (схематично)
Лінії:
Сині — ізотерми за температури нижчої від критичної. Зелені ділянки на них — метастабільні стани.
Червона — критична ізотерма.
Блакитні — надкритичні ізотерми.
Точки:
Точка F — точка кипіння.
Точка K — критична точка.
Точка G — точка роси.
Ділянки:
Ділянка, що лежить лівіше від точки F — нормальна рідина.
Пряма FG — рівновага рідкої і газоподібної фази.
Ділянка FA — перегріта рідина.
Ділянка F′A — розтягнена рідина (p<0)
Ділянка AC — аналітичне продовження ізотерми, фізично неможливий стан.
Ділянка CG — пересичена (переохолоджена) пара.
Ділянка, що лежить правіше від точки G — нормальний газ (перегріта пара).
Примітка: Площі фігур FAB і GCB однакові.
Демонстрація зниження точки кипіння води при зниженні тиску, досягнута за допомогою вакуумного насоса.

Температу́ра (то́чка) кипі́ння і конденса́ції ( англ. boiling point; нім. Siedetemperatur f) — температура, при якій пружність насиченої пари дорівнює зовнішньому тискові; при досягненні цієї температури рідина починає кипіти. Температура кипіння відповідає температурі насиченої пари над плоскою поверхнею рідини, що кипить, бо сама рідина завжди дещо перегріта відносно температури кипіння.

Відповідно до рівняння Клапейрона-Клаузіуса з ростом тиску температура кипіння збільшується, а зі зменшенням тиску температура кипіння відповідно зменшується:

,
де — температура кипіння при атмосферному тиску, K,
— питома теплота випаровування, Дж/кг,
— молярна маса, кг/моль,
універсальна газова стала.

Граничною температурою кипіння є критична температура речовини, коли температура, при якій густина і тиск насиченої пари стають максимальними, а густина рідини, що перебуває у динамічній рівновазі з парою, стає мінімальною.

Температура кипіння при атмосферному тиску наводиться зазвичай, як одна з основних фізичних властивостей хімічно чистої речовини.

Температура кипіння води залежно від тиску[1]:

Тиск (атм) Темп. °C Тиск (атм) Темп. °C
0.01 6.698 1.5 110.79
0.02 17.20 2.0 119.62
0.04 28.64 2.5 126.79
0.1 45.45 3.0 132.88
0.2 59.67 4.0 142.92
0.3 68.68 5.0 151.11
0.4 75.42 6.0 158.08
0.5 80.86 7.0 164.17
0.6 85.45 8.0 169.61
0.7 89.45 9.0 174.53
0.8 92.99 10.0 179.04
0.9 96.18 20.0 211.38
1.0 99.09 25.0 222.90
1.033 100.0 50.0 262.70
100.0 309.53

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедев А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Переклад з 8-го переробл. і випр. вид. — Т. : Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
  • Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підручн. для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. — К. : Техніка, 2001. — 320 с. — ISBN 966-575-103-4.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.