Терещенківська вулиця — Вікіпедія

Терещенківська вулиця
Київ
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Н. А. Терещенка
Колишні назви
Олексіївська, Терещенківська, Чудновського, Рєпіна
Загальні відомості
Протяжність 630 м
Координати початку 50°26′44″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.445556° пн. ш. 30.515861° сх. д. / 50.445556; 30.515861Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.445556° пн. ш. 30.515861° сх. д. / 50.445556; 30.515861
Координати кінця 50°26′24″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.440028° пн. ш. 30.513694° сх. д. / 50.440028; 30.513694
поштові індекси 01004, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Університет»
 «Театральна»
 «Площа Українських Героїв»
Автобуси А 24, 114, 118
Тролейбуси Тр 5, 7, 8, 9, 17, 93Н
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11672
У проєкті OpenStreetMap r415288
Мапа
Мапа
CMNS: Терещенківська вулиця у Вікісховищі

Тере́щенківська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від вулиці Богдана Хмельницького до вулиці Гетьмана Павла Скоропадського. Прилучається бульвар Тараса Шевченка. Через значну кількість музеїв на невеликій вулиці іноді щодо неї вживається вислів «вулиця музеїв».

Історія[ред. | ред. код]

Вулицю почали прокладати на початку 60-х років XIX століття, 1861 року вона набула назву Олексіївська. У середині 1870-х років після розпланування колишньої Університетської площі вулицю продовжили від Бібіковського бульвару (нині — бульвар Тараса Шевченка) до Шулявської вулиці (нині — вулиця Льва Толстого). З 1900 року — Терещенківська вулиця, на честь Ніколи Терещенка, київського підприємця та мецената, почесного громадянина міста Києва.

Після встановлення у Києві радянської влади спочатку отримала назву вулиця Герцена (лютий 1919), затим вулиця Чудновського (літо 1919 року[1][2], підтверджено 1944 року[3]), на честь Григорія Чудновського, російського революціонера-більшовика, радянського комісара Києва в цивільних справах у січні — лютому 1918 року. Під час нацистської окупації міста в 1941—1943 роках — Терещенківська. З 1955 року — вулиця Рєпіна[4][5], на честь українського живописця Іллі Рєпіна.

Сучасну історичну назву вулиці відновлено 1992 року[6].

Пам'ятки архітектури та історично цінні будівлі[ред. | ред. код]

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Особливості вулиці, пам'ятники[ред. | ред. код]

Довжина вулиці — два квартали. Весь парний бік другого кварталу займає парк ім. Тараса Шевченка.

Біля Київської картинної галереї знаходиться пам'ятник Іллі Рєпіну, а в його внутрішньому дворі — пам'ятник Олександру ІІ.

На фасаді будинку № 25 встановлено меморіальну дошку Аллі Горській, на фасаді дитячої клінічної лікарні № 6 (№ 23—25/10) — Віталію Майданнику[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  5. За текстом рішення 1955 року про перейменування — вулиця Репіна.
  6. Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
  7. Пам'ять не зруйнувати: в Києві відкрили меморіальну дошку Віталію Майданнику

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]