Терми Агріппи — Вікіпедія

Терми Агріппи
Терми Агріппи
	41°53′48″ пн. ш. 12°28′37″ сх. д. / 41.89690600002777643° пн. ш. 12.47699700002777945° сх. д.Координати: 41°53′48″ пн. ш. 12°28′37″ сх. д. / 41.89690600002777643° пн. ш. 12.47699700002777945° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Рим
Тип	споруда; Терми і археологічна пам'ятка
	Терми Агріппи Терми Агріппи (Італія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Терми Агріппи (лат. Thermae Agrippae) — лазні в Стародавньому Римі. Зведені у 25 до н. е. Марком Віпсанієм Агріппою. Терми згадують Марціал, Ювенал, Сідоній Аполлінарій, Григорій Великий. Сьогодні розташовані на Віа дель Арко делла Чіамбелла.

Історія[ред. | ред. код]

Час початку зведення терм невідомий. У 25 до н. е. Марк Віпсаній Агріппа звів парову кімнату з басейном. У 19 до н. е. у зв'язку зі зведенням акви Вірго було добудовано парову кімнату, в результаті чого постали повноцінні терми. Відповідно до заповіту Агріппи, після його смерті у 12 році до н. е. разом із садами були передані у дарунок римлянам.

У 80 році згоріли під час великої пожежі при імператорі Титі. Були відновлені за імператора Тита або Доміціана. Згідно Марціала в часи Доміціана були одними з улюблених в римлян.

Значні реставраційні роботи відбувалися в часи володарювання імператора Адріана. За часи імператора Олександра Севера проведені наступні відновлювальні роботи, зокрема великої зали. Проводив реставрацію також Максенцій. У 344–345 роках імператори Костянтин I та Констант провели значні роботи з відновлення роботи терм Агріппи, які напевне постраждали ще в часи війни за владу Костянтина Великого.

З 530-х роказ, після того, як остготи відрізали терми від акведука Діви, терми Агріппи перестали функціонувати.

У Середньовіччі весь район навколо терм був відомий як Калкарарій, мармур терм було перепалено на вапно, хоча деякі частини цегляної кладки та окремі фрагменти будівлі ще стояли в XV і XVI ст., їх описували багато римських художників і архітекторів.

Опис[ред. | ред. код]

Розташовувалися поблизу Марсового поля, в районі IX. Наскільки терми були симетричними на схід від лінії, по той бік Віа Честара, встановити натепер неможливо. За сучасними підрахунками довжина складала 120 м, ширина — від 80 до 100 м. Відповідно до досліджень центральна частина терм була збудована Агріппою, кімнати в бік Пантеону зводилися в часи Адріана.

Терми складалися з центральної зали, декількох парових кімнат, штучного озера Стагнум, декоративного каналу Евріп. Вони заміняли звичайний фригідарій і пісцінах (басейн для плавання просто неба). У термах також діяли кальдарій, тепідарії, лаконік, сферістерії у маленьких бальнях. Західний фасад був 50 м завдовжки.

Пліній Старший згадує предмети мистецтва, якими Агріппа прикрасив терми: маленькі картини в найспекотнішій частині, кольорова плитка на вигнутих склепіннях (камарах) спекотних кімнат, статую «Апоксиомен» Лісіппа Агріппа поставив перед термами.

З часів Адріана терми поєднувалися з Пантеоном довгим коридором з апсидами на кінцях, який поєднував низку залів, руїни яких дотепер існують і примикають до Пантеону на півдні. Велика кругла зала терм діаметром у 25 м відома як Арко делла Чіамбелла, що є найбільш раннім прикладом меридіонального ребра конструкції купола.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Romolo Augusto Staccioli, Acquedotti, fontane e terme di Roma antica, Newton & Compton Editori, Roma, 2005.
Dio LXVI, 24,
Greg. Magn., Reg., VI, 42; IX, 137

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Терми Агріппи