Теру (бог) — Вікіпедія

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (27 квітня 2024)

Теру — стародавній бог погоди, якому поклонялися хатті. Він асоціювався з биком, і міг бути зображений у вигляді цієї тварини. Передбачається, що його функції схожі з більш давнім протоарійським богом Перквуном.

Хетський бог Тергуна і лувійський бог Тергунт, хоча й походили від Перквуна, мали більш схожі імена з Теру внаслідок культурного впливу хаттів на ці культури Причорноморського регіону.

Історія[ред. | ред. код]

Теру був хатським богом погоди. Термін «хатті» належить до корінних жителів Південного Причорномор'я. Вважалося, що як бог погоди він керує такими явищами, як грім і блискавка; крім того, він відповідав за добробут людей і тварин, а також за ріст рослин. Гімн, присвячений йому, зосереджується на проханнях урожаю зерна.

У клинописі ім'я Теру писалося як Ta-a-ru, Da-a-ru або спорадично Ša-a-ru. Було припущення, що ім'я Теру пов'язано зі словом taurus і ширше з термінами, що стосуються цього кореня в різних індоєвропейських і семітських мовах, але це питання залишається дискусійним. Він міг бути зображений у формі бика. Окрім символічної тварини, його атрибутами були булава та блискавка.

Згодом використання одних і тих самих логограм для позначення великої кількості богів погоди (анатолійського, хурритського, месопотамського) у хетських текстах призвело до взаємообміну рисами між ними, і створення того, що Майкл Б. Гандлі описав як «сузір'я божеств зі спільними рисами, які, незважаючи на це, часто зберігають свою індивідуальність».

Теру був поєднаний з богинею Сонця Арінною і вважався батьком Теліпіну, Інари та Мезули. Богиня Zintuḫi в хатській культурі вважалася онукою бога погоди.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Hundley, Michael B. (2014). «The God Collectors: Hittite Conceptions of the Divine». Altorientalische Forschungen. 41 (2). Walter de Gruyter GmbH. doi:10.1515/aofo-2014-0014. ISSN 2196-6761. S2CID 163421536.
• Hutter, Manfred (2003). «Aspects of Luwian Religion». In Melchert, Craig (ed.). The Luwians. Handbook of Oriental Studies. Section 1 The Near and Middle East. Vol. 68. Leiden: Brill. ISBN 90-474-0214-6. OCLC 995012566.
• Klinger, Jörg (1996). Untersuchungen zur Rekonstruktion der hattischen Kultschicht (in German). Wiesbaden: Harrassowitz Verlag. ISBN 3-447-03667-2. OCLC 36552189.
• Taracha, Piotr (2009). Religions of Second Millennium Anatolia. Dresdner Beiträge zur Hethitologie. Vol. 27. Wiesbaden: Harrassowitz Verlag. ISBN 978-3447058858.