Тетартерон — Вікіпедія

Тетартерон
Золотий Тетартерон Феодори (1055-1056)
Культура	Візантійська імперія
Країна походження	Візантійська імперія
З матеріалу	золото і бронза

Тетартерон (грец. νόμισμα τεταρτηρόν) — назва для золотих та бронзових монет Візантійської імперії. Золоті монети були у обігу з 960 по 1092 разом з гістаменоном, а бронзові — з 1092 до середини 13 століття.

Золотий Тетартерон[ред. | ред. код]

Ще з часів Констянтина Великого золотими монетами Візантійської імперії були солід чи номізма. Вони також були протягом століть стандартами ваги і вмісту золота.

Імператор Никифор ІІ Фока (правив 963—969) ввів нову монету легшу чим номізма і яка стала відома як гістаменон. Номізма зменшила свою вагу з 4.5 гр. золота до 4.13 грам та розмір з 20 до 18 міліметрів. Нова монета дістала назву — номізма тетартерон, а старі монети називали номізма гістаменон.

У 11 столітті тетартерон був також 18 мм діаметром, але важив 3.98 гр., тобто три на карати менше як гістаменон, і мав трішки ввігнуту форму. У період з середини 11 століття та до 1080 років вміст золота у монеті сильно зменшується.

Бронзовий Тетартерон[ред. | ред. код]

Після 1092 монетну систему Візантії кардинально змінено. Замість девальвованої номізми прийшов Гіперпірон (4,48 гр).

Бронзовий Тетартерон (чи тартерон) має приблизні розміри золотого і має вагу 4 грами. Карбувався у великих кількостях та різних оздобленнях.

Джерела[ред. | ред. код]

• Grierson, Philip (1982), (англ.) Byzantine coins, Taylor & Francis, ISBN 978-0-416713602
• Grierson, Philip (1999), (англ.) Byzantine coinage, Dumbarton Oaks, ISBN 978-0-88402-274-9