Особистісно зорієнтоване навчання — Вікіпедія

Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити. Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Особистісно зорієнтоване навчання|12 лютого 2021}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день. (12 лютого 2021)

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (січень 2021)

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2021)

Особистісно зорієнтоване навчання — це процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії учня і вчителя, метою якого є засвоєння предметних знань, вироблення відповідних умінь і навичок як засобу саморозвитку особистості, її становлення як суб'єкта освітньої діяльності.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Актуальність проблеми особистісно зорієнтованого навчання зумовлена необхідністю подолання суперечностей між запитами сучасного суспільства і пропозицією шкільної освіти. Особистісно зорієнтоване навчання як методологічна основа української школи задеклароване в нормативних документах Міністерства освіти й науки, зокрема як нова парадигма освіти: «…основним шляхом модернізації української школи загалом і літературної освіти зокрема є її розвиток на принципах особистісно зорієнтованого навчання».

Особистісно зорієнтоване навчання може впроваджуватися в практику роботи школи як філософія і як методична модель.

У першому випадку його сутність більше проявляється на рівні стилю спілкування учителів і учнів, внутрішньошкільної атмосфери.

Методична модель передбачає поряд з ознаками, властивими ОЗОН як методології навчання, включення учня в освітній процес, урахування його суб'єктного досвіду, прагнень і зацікавлень, спрямованості, особливостей пам'яті, уваги, уяви, мислення на всіх етапах навчального процесу, тобто реальної побудови суб'єкт-суб'єктних взаємин.

Сутність, ознаки, психологічні й дидактичні основи[ред. | ред. код]

Сутність особистісно зорієнтованого навчання полягає у створенні умов для особистісного й читацького розвитку школяра, формування життєвих компетентностей.

Ключовими ознаками особистісно зорієнтованого навчання є:

1. Опора на суб'єктний досвід школяра (емоційно-оцінне ставлення до виучуваного).
2. Суб'єкт-суб'єктні відносини між учасниками навчально-виховного процесу (учень стає суб'єктом діяльності, коли може впливати на цю діяльність).
3. Діяльнісна основа (школяр навчається самостійно здобувати і застосовувати знання).

Упровадження особистісно зорієнтованого навчання в практику роботи школи передбачає внесення змін:

• до змісту освіти, у структурі якого мають знайти відображення не тільки інформаційний, діяльнісний, а й рефлексійний компоненти, і який повинен передбачати зміну ролей учасників освітнього процесу;
• до шкільних підручників за рахунок кардинального зменшення у їхній структурі кількості інформаційних текстів; збільшення запитань і завдань дослідницького й творчого характеру; добір матеріалів, які б спонукали школяра до діалогу (з автором, критиками, самим письменником тощо); забезпечення рефлексійної діяльності учня над прочитаним;
• до календарних і поурочних планів, де мають відображатися діагностично й процесуально поставлені цілі занять, процес оволодіння учнями навичками діяльності, різнорівневі завдання, запитання тощо;
• до організації навчального процесу (перевага активних та інтерактивних методів, групової, парної й індивідуальної форм навчання, зміна системи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо);
• до ведення учнівських зошитів (обов'язковими є записи цілей вивчення теми, окремого уроку, рефлексії тощо);
• до системи контролю за діяльністю вчителя (оцінка уроків з точки зору відповідності їх принципам особистісно зорієнтованого навчання, зусиль учителя на заохочення учнів до вияву суб'єктного досвіду і т. ін.).

Кінцевим результатом реалізації ОЗОН є зростання рівня внутрішньої мотивації учня, зниження рівня тривожності, зростання впевненості у своїх силах, розвиток самостійності, формування позитивної Я-концепції, оволодіння ним етапами навчальної діяльності, формування відповідних компетенцій, наслідком чого є підвищення успішності.

Відмінність від інших методичних систем[ред. | ред. код]

ОЗОН є принципово новою освітньою системою, попри те, що окремі його елементи легко впізнавані, більше того, наявні в інших методиках. Увібравши в себе елементи інших методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва та ін.), ОЗОН від інших педагогічних систем відрізняється тим, що жодна з них не ставила за мету зробити учня суб'єктом навчальної діяльності, створити умови для його самовизначення й самореалізації. У повній відповідності з системною природою особистісно зорієнтованого навчання його структурні елементи утворюють нову інтегративну якість, яка не є простою сумою якостей складників.

Для особистісно зорієнтованого навчання характерні:

1. Спрямованість на вироблення компетентностей (комунікативних, полікультурних, ділових, інформаційних, самоорганізації і саморозвитку) як найзагальніших здібностей, базованих на знаннях, уміннях, емоційному ставленні, ціннісних орієнтаціях, індивідуальних психофізіологічних особливостях.
2. Навчання школяра за індивідуальною траєкторією (як ідеальна модель).
3. Урахування стилю навчальної діяльності учня і вчителя через відповідне методичне забезпечення (перспективна модель).
4. Побудова навчального процесу на суб'єкт-суб'єктній основі через вироблення в школяра умінь цілевизначення, планування, організації навчальної діяльності, її рефлексії та оцінки, створення ситуації вибору мети навчання, рівня домагань, способу опрацювання інформації (реальна для сьогодення модель).

Структура уроку[ред. | ред. код]

Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання має таку структуру:

1. Мотиваційний етап.
   1. З'ясування (забезпечення) емоційної готовності.
   2. Актуалізація суб'єктного досвіду.
   3. Актуалізація опорних знань.
2. Цілевизначення та планування.
3. Опрацювання навчального матеріалу.
4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Дидактичні складники[ред. | ред. код]

1. Навчальний матеріал:
   • в особистісно зорієнтованій навчальній програмі головною метою є розвиток кожного учня (знання виступають засобом, а не метою розвитку); від формування знань, умінь і навичок (ЗУНів) як головної освітньої мети, яка забезпечує соціальну компетентність, до створення умов для розкриття суб'єктного досвіду учня, його природної психічної активності як особистості;
   • в основу навчальних програм мають бути закладені всі необхідні умови для оволодіння тими видами діяльності, які дають учневі широку орієнтацію в системі суб'єктно-об'єктних і суб'єктно-суб'єктних відносин, де учень виступає активним творцем цих відносин (а не тільки їхнім спостерігачем);
   • написання календарних і поурочних планів з урахуванням вимог особистісно зорієнтованого навчання;
   • організація навчального матеріалу (має забезпечувати виявлення суб'єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання; можливість вибору для учня під час виконання завдань, вирішення задач);
   • виклад знань у підручникові (учителем) повинен бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, але й на перетворення наявного досвіду кожного учня; — особливості дидактичного матеріалу: включає завдання не тільки різнорівневі, але й різнопланові, які: а) дозволяють учневі вести пошук власних шляхів вирішення задачі; б) спонукають до аналізу використаних способів виконання завдання; в) різнотипні за прийомами виконання;
   • матеріал підручника: зміст, організація тексту, запитання — повинні спрямовуватися насамперед на розвиток самостійності мислення, а не просте запам'ятовування й відтворення (цьому може сприяти проблемний виклад матеріалу, подача різнопланових (у тому числі й суперечливих) поглядів на одну й ту ж проблему, запитання й завдання проблемного характеру, які б спонукали учня до пошуку власних шляхів її розв'язання, вироблення особистісного ставлення до виучуваного матеріалу.
2. Діяльність учнів:
   • активне стимулювання учня до самооцінної діяльності, яке забезпечує можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;
   • постійне погодження досвіду учня з науковим змістом отримуваних знань;
   • стимулювання учнів до самостійного вибору найбільш значущих для них способів опрацювання навчального матеріалу;
   • осмислення учнем своєї діяльності є обов'язковою вимогою особистісно зорієнтованого навчання; цей шлях починається з формулювання власних цілей вивчення предмета (на семестр, рік, тему, урок).
3. Діяльність учителя (форми, методи і прийоми навчання):
   • застосування загально-логічних і специфічних предметних прийомів навчальної діяльності з урахуванням їхніх функцій в особистісному розвитку;
   • формування картотеки методичних прийомів;
   • завдання обов'язково мають містити поради щодо їх виконання, своєрідні алгоритми дій, заохочувати до пошуку власного шляху розв'язання;
   • зміна підходу до предметного навчання (не як до замкнутого у своєму змісті набору окремих предметів), до виділення й моделювання видів діяльності, через які здійснюється активне ставлення учня до світу;
   • укладання й активне використання опитувальників і анкет;
   • контроль і оцінка не тільки результату, але й головним чином процесу учіння, тобто тих трансформацій, які здійснює учень, засвоюючи навчальний матеріал;
   • в умовах особистісно зорієнтованого навчання найвища оцінка виставляється за виконання завдань, умови яких вимагають вираження особистісного ставлення до пропонованого матеріалу, аналізу різних думок щодо певної проблеми, вибору найбільш раціонального шляху з кількох можливих.

Психологічні складники[ред. | ред. код]

1. Особистість є складною системою, у діяльності якої беруть участь біологічні, соціальні й психогенні фактори, і яка, як і кожна складна система, здатна до саморозвитку й самовдосконалення.
2. Рушійною силою саморозвитку особистості є її потреби. Школа повинна сприяти задоволенню особистісних потреб у захисті, стабільності, спілкуванні, знаннях, визнанні, успіхові, самовдосконаленні, самовираженні, самоактуалізації тощо.
3. Акцентування уваги на таких інтегративних показниках розвитку особистості, що дають змогу відслідкувати зміни в її формуванні й засвідчити ефективність упровадження особистісно зорієнтованого навчання: мотивація, самостійність, рефлексивні уміння й позитивна Я-концепція.
4. Обов'язковим є також урахування індивідуальних та вікових психофізіологічних особливостей школяра, психологічних закономірностей навчальної діяльності.

Популяризація[ред. | ред. код]

• Всеукраїнський фестиваль педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок» — відкритий форум для вчителів, науковців, представників вищої школи, інститутів післядипломної освіти, управлінської та методичної служб, які вибудовують діяльність на засадах особистісно зорієнтованого навчання (зокрема, з української мови й літератури), готові долучитися до апробації технології ОЗОН у своїй практиці. Ідейний натхненник Фестивалю — Фасоля Анатолій Миколайович.
• Літня школа філолога-ОЗОНівця — майданчик для професійного навчання педагогів. Мета — популяризація ідей особистісно зорієнтованого й компетентнісного навчання, обміну інноваційним педагогічним досвідом, підвищення професійної майстерності педагогів, сприяння розвиткові творчого потенціалу в підготовці до дієвої участі у Фестивалі педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок». Ідея — А. Фасоля, організатор І. Кондратець.
• Друкована продукція, присвячена питанню особистісно зорієнтованого навчання української літератури, — методичний комплекс підручників, навчально-методичних посібників, статей; порад, рекомендацій і розробок уроків, створений упродовж двадцяти років А.Фасолею.
• Бібліографічний список складено Ольгою Угловою
• Книга пам'яті «Окрилення ОЗОНом». До книги увійшли науково-методичні статті А. Фасолі, у яких висвітлено теоретичні й практичні засади ОЗОНу, бібліографія його праць, матеріали, присвячені історії, організації і проведенню Всеукраїнських фестивалів «Мій особистісно зорієнтований урок», започаткованих науковцем, а також спогади колег, друзів, рідних, однодумців. Книга створена за ініціативи й фінансової підтримки ОЗОНівської спільноти педагогів України. Рекомендована для педагогів, методистів, студентів педагогічних спеціальностей, усіх тих, кого цікавить розвиток вітчизняної літературної освіти. Упорядники: Інна Кондратець, Ірина Красуцька, Оксана Гаврилюк.
• Сайт ОЗОН — сайт педагогічної творчості; продовження справи життя А. Фасолі; місце публікації теоретичних здобутків ОЗОН та координації спільноти. Адміністратор сайту — син Тарас Фасоля.
• «ОЗОНівська Спільнота» — загальнодоступна група у Facebook, яка була створена у 2015 р.; у 2020 р. нараховує 2,7 тис. .учасників/учасниць .За визначенням адміністраторів, це об'єднання людей, що прагнуть змін. Переважна більшість учасників спільноти — освітяни, зокрема, учителі української й світової літератури.

Джерела[ред. | ред. код]

• Окрилення ОЗОНом: книга пам'яті Анатолія Миколайовича Фасолі. [Упорядники І. Кондратець, І. Красуцька, О. Гаврилюк] — Житомир: Видав. ПП «Рута» 2019 2019. — 660 с., іл. (книга поширюється на умовах вільної ліцензії Creative Commons Із зазначенням автора - Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 Міжнародна).

Література[ред. | ред. код]

• Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи. технології: курс лекцій для слухачів курсів підвищ. кваліфікації пед. кадрів / А. М. Фасоля, О. В. Гаврилюк ; Ін-т педагогіки АПН України, Рівнен. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти, Лаб. особистісно зорієнтованого навчання укр. л-ри. — Рівне: Юлат, 2008. — 131 с.: рис., табл. -Бібліогр.: с. 131.
• Фасоля, А. М. Компетентнісний підхід до навчання / А. М. Фасоля // Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти: матеріали Всеукр. наук.-пошук. конф., м. Київ, 19 листоп. 2004 р. / Київ. міжнар. ун-т; Ін-т педагогіки АПН України. — Київ, 2005. — С. 225—232.
• Фасоля, А. М. Концептуальні засади створення підручника української літератури з урахуванням положень діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів / А. М. Фасоля // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т педагогіки. — Київ, 2017. — Вип. 18. — С. 231—242. — Бібліогр.: 13 назв.
• Фасоля, А. М. Культурологічна парадигма особистісно зорієнтованої освіти: входження особистості у світ культури // Гуманізм та освіта: зб. матеріалів Х Міжнар. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 14–16 верес. 2010 р. — Вінниця, 2010. — С. 11–15
• .Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: сутність, основи, практика впровадження / А. М. Фасоля // Особистісно зорієнтований урок літератури. З досвіду роботи / А. М. Фасоля, Н. С. Кручко, В. А. Рябус; упор. Г. О. Федяй, А. М. Фасоля. — Київ, 2005. С. 5–9. — (Бібліотека «Шк. світу». Серія «Українська мова та література»).
• Фасоля, А. М. На порозі особистісно-зорієнтованого навчання / А. М. Фасоля // Укр. мова і літ. в шк. — 2004. — № 1. — С. 16–19.
• Фасоля, А. М. Науково-методичне забезпечення особистісно зорієнтованого навчання української літератури / А, М, Фасоля, М. А. Піддубний // Школа. — 2010. — № 7. — С. 38–42
• .Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: методологія, методика, технологія / А. М. Фасоля // Нова пед. думка (Рівне). — 2009. — № 4. — С. 54–57.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: багато запитань з приводу однієї проблеми / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2003. — № 34. — С. 27–32.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2003. — № 44. — С. 21–24.
• Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання на уроках літератури / А. М. Фасоля // Зарубіж. літ. — 2007. — № 47. — С. 8–12
• .Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: набутки, проблеми, перспективи / А. М. Фасоля // Нова пед. думка (Рівне). — 2008. — № 4. — С. 144 — 50.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: новий рік. Нові надії. І… старі проблеми / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2005. — № 5. — С. 25–32. 14.Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: психологічний аспект / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2003. — № 37. — С. 3–6.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2004. — № 7. — С. 3–17. 16.Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: шлях становлення / А. М. Фасоля // Укр. мова і літ. в шк. — 2006. — № 5. — С. — С. 45–49.

Посилання[ред. | ред. код]

• Сайт ОЗОН: особистісно зорієнтоване навчання http://ozonlit.in.ua/
• ОЗОНівська Спільнота у ФБ https://www.facebook.com/groups/176151469392242
• .Бібліографія А.Фасолі з питань особистісно зорієнтованого навчання http://ozonlit.in.ua/
• Фасоля, А. М. Культурологічна парадигма особистісно зорієнтованої освіти: входження особистості у світ культури [Електронний ресурс] / А. М. Фасоля // Гуманізм та освіта: міжнар. наук. -практ. конф. — Текст. дані. — [Україна], 2010. — Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Fasolya.php (дата звернення: 24.04.2019.). — Назва з екрану.