Тиксотропна рідина — Вікіпедія

Рідина́ тиксотро́пна (рос. жидкость тиксотропная; англ. thixotropic fluid; нім. thixotrope Flüssigkeit f) — рідина, в якій при сталій швидкості деформування напруга зсуву зменшується в часі. До найпоширеніших тиксотропних систем належать глинисті суспензії, тампонажні цементні суспензії. У вузькому трактуванні під тиксотропією розуміють ізотермічне й ізобаричне перетворення системи, золь-гель-золь, тобто утворення гелевої структури, коли розчин перебуває в стані спокою і переходить в рідкий стан при перемішуванні. Це явище характерне для колоїдних розчинів, в яких частинки мають електричний заряд і прагнуть зайняти положення, що відповідає мінімуму потенціальної енергії.

Протилежне: рідина реопектна.

Див. також[ред. | ред. код]

• тиксотропія
• Рідина

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.