Тилява — Вікіпедія

Село
Тилява
пол. Tylawa
Тилява, церква (костел)

Координати 49°28′ пн. ш. 21°42′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 21.700° сх. д. / 49.467; 21.700Координати: 49°28′ пн. ш. 21°42′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 21.700° сх. д. / 49.467; 21.700

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Коросненський повіт
Гміна Дукля
Перша згадка 1486
Населення 381 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-454
Автомобільний код RKR
SIMC 0350510
GeoNames 756483
OSM 2906325 ·R (Ґміна Дукля)
Тилява. Карта розташування: Польща
Тилява
Тилява
Тилява (Польща)
Тилява. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Тилява
Тилява
Тилява (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Тилява або Тилава (пол. Tylawa) — село в Польщі, у гміні Дукля Коросненського повіту Підкарпатського воєводства (Лемківщина). Населення — 381 особа (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване в південно-східній частині Польщі, в центральній частині Низьких Бескидів, в долині потока Панна (пол. Panna) при впадінні Мшанки, на автошляху № 9 з Барвінку до Коросна недалеко кордону з Словаччиною.

Село знаходиться між горами Діл (пол. Dzial), Канашовка і Дзюрч.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі є пошта, осередок охорони здоров'я, готель, ресторан, автобусна зупинка. Курсують автобуси на маршруті Барвінок — Коросно та в напрямку Яслиськ.

Історія[ред. | ред. код]

Уперше село згадується у 1486 році.

За податковим реєстром 1581 р. село у Бецькому повіті було власністю за волоським правом Октавіана Ґучі; осідок парохії, в селі було 19 селянських дворів, тартак, господарство солтиса і «піп руський».

У 1880 році в селі проживала 851 особа, з яких 802 — греко-католики.

16 листопада 1926 року селяни вирішили масово перейти до православної церкви. Причиною був конфлікт нововведення до літургії місцевим священиком слова «правовірний» замість «православний». Нова православна громада збудувала собі провізорну тимчасову церкву наперекір греко-католицькій громаді, в якій залишилось небагато вірян, але яка залишилась власником храму.

У 1939 році в селі проживало 980 мешканців (970 українців і 10 поляків)[2].

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських військ. 26 травня 1947  в результаті операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі Польщі 91 мешканця села[3]. У 1956 році приблизно 30 з них повернулося до села.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 204 43 140 21
Жінки 177 30 109 38
Разом 381 73 249 59

Туризм[ред. | ред. код]

Культурні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Греко-католицька церква Різдва Богородиці з 1787 року, яку зараз використовує і римо-католицька громада, за церквою цвинтар.
  • каплиця на місці колишньої провізорної православної церкви.
  • заповідник природи «Перелам Ясьолки» з науковою доріжкою та наметовим полем.
  • готель «Доменіко» в центрі села
  • заїзний двір з рестораном «Бартнік»

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тилява

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 40 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]