French
DeutschТимошенко Геннадій Опанасович — Вікіпедія
| Тимошенко Геннадій Опанасович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 листопада 1935 Українська СРР, СРСР |
| Помер | 24 травня 2012 (76 років) Дніпропетровськ, Україна |
| Поховання | Запорізьке кладовище |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | підприємець, політик, керівник, історик |
| Alma mater | Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Знання мов | українська і російська |
| Заклад | ЄЕСУ |
| Родичі | Тимошенко Юлія Володимирівна |
| У шлюбі з | Тимошенко Галина Олександрівна |
| Діти | Тимошенко Олександр Геннадійович |
Генна́дій Опана́сович Тимоше́нко (6 листопада 1935 — 24 травня 2012[2][3][4]) — український радянський науковець, функціонер, український бізнесмен, директор компанії «Єдині енергетичні системи України»[5]. Батько бізнесмена Олександра Геннадійовича Тимошенка, чоловіка Юлії Тимошенко.
Життєпис[ред. | ред. код]
Випускник історичного факультету Львівського університету.[6] Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук, спеціалізувався на нацистських злочинах в Україні у роки війни. Згодом його запросили на партійно-ідеологічну роботу, у його розпорядженні перебувала мережа кінопрокату Дніпропетровської області, яка наприкінці 1980-х років почала приносити прибутки — завдяки відкриттю відеосалонів.[7]
До 1991 — голова Кіровського райвиконкому Дніпропетровська, потім — начальник Дніпропетровського обласного управління кінофікації, в часи незалежності — голова райради Кіровського району Дніпропетровська.
В 1990-х роках був гендиректором корпорації «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ).[8]
У 2004 році, перебуваючи у СІЗО за сфабрикованими звинуваченнями, отримав інвалідність.
Помер в реанімації Дніпропетровської обллікарні ім. Мечникова,[9] коли генпрокуратура намагалася відновити «справу ЄЕСУ»,[8] а невістка, Юлія Тимошенко, перебувала в ув'язненні.[10]
Поховали його на Запорізькому кладовищі.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тимошенко провела прощальну екскурсію по тюремному минулому. Українська правда. 21 листопада 2005. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 25 червня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Помер свекор Тимошенко. ТСН. 24 травня 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 8 червня 2021.
- ↑ З прес-конференції Д.Чобота // ХайВей, 27.08.2009. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ Свекор Юлії Тимошенко може опинитися під слідством. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Реферат на тему: Феномен української політики — Юлія Тимошенка. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- ↑ а б Свекор Юлії Тимошенко помер вночі. Оксана Шамонова. 24 травня 2012. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ а б Ольга, Бондарчук (25 травня 2012). В Днепре простились со свекром Юлии Тимошенко (Фото). «Сьогодні». Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 12 лютого 2023. (рос.)
- ↑ Юлії Тимошенко не дозволили поїхати на похорон свекра. РадіоСвобода. 24 травня 2012. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 25 червня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||