Ткачук Андрій Сергійович — Вікіпедія

Ткачук Андрій Сергійович
Майор
Загальна інформація
Народження	21 серпня 1986(1986-08-21) (37 років) Покровськ, СРСР
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ДШВ
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України  • Протистояння у Слов'янську  • Бої за Дебальцеве
Командування
Начальник штабу — перший заступник командира батальйону
Нагороди та відзнаки
Ткачук Андрій Сергійович у Вікісховищі

Андрі́й Сергі́йович Ткачу́к (нар. 21 серпня 1986, Покровськ, СРСР) — майор Збройних сил України. Начальник штабу — перший заступник командира парашутно-десантного батальйону 25 окремої повітрянодесантної бригади. Учасник російсько-української війни. Герой України.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Народився 21 серпня 1986 року.^[1]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Із 2 травня по 14 липня 2014 року під керівництвом Андрія Ткачука особовий склад зведеної роти батальйону ніс службу на блокпосту № 5, біля стели на в'їзді у Слов'янськ з боку Краматорська, із завданням ізоляції визначеного району, перебуваючи під постійним вогневим натиском противника. Завдяки правильній організації служби та вмілому керівництву офіцера, всі атаки бойовиків були відбиті.

У ніч 5 липня 2014 року бойовики здійснили спробу прориву зі Слов'янська, але завдяки діям роти під командуванням майора Ткачука противник поніс значні втрати. Під час бою було знищено один танк, три бойові машини піхоти, одну бойову машину десантну та близько двадцяти бойовиків. Сам офіцер отримав контузію, але відмовився від евакуації та продовжив виконувати завдання. 5 липня українські війська зайшли до міста й встановили державний прапор над міськадміністрацією.

Разом з іще 5 військовими — за визволення Слов'янська та інших населених пунктів — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, 5 липня 2014 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Із 23 по 28 липня 2014 року майор Ткачук брав участь в операціях по визволенню від бойовиків Дзержинська і Лисичанська. З 29 липня по 25 серпня 2014 року брав участь в операціях по знищенню бойовиків в районах Дебальцевого, Шахтарська, Вуглегірська, Ждановки, Комунара Донецької області.

23 серпня 2014 року в ході бою в районі населеного пункту Комунар Донецької області офіцер отримав кульове поранення лівої руки.

З серпня по грудень 2015 року та з квітня по серпень 2016 року парашутно-десантний батальйон під командуванням майора Ткачука виконував завдання у зоні бойових дій на території Донецької області.

У День захисника України, 14 жовтня 2016 року, Президент Петро Порошенко вручив Андрію Ткачуку орден «Золота зірка» Героя України.

Нагороди[ред. | ред. код]

• Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (13 жовтня 2016) — за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[2]
• Орден Богдана Хмельницького III ст. (5 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Трьох військових ЗСУ удостоєно звання Герой України, двох — посмертно // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 жовтня 2016
• Коментар Президента України щодо визволення Слов'янська від бойовиків // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 05.07.2014 (збережено на archive.is)