Ткачук Василь Михайлович — Вікіпедія

Ткачук Василь Михайлович
Народився	10 грудня 1933(1933-12-10) Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область
Помер	8 травня 2015(2015-05-08) (81 рік) Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область, Україна
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Членство	Верховна Рада України III скликання
Посада	народний депутат України[1]
Нагороди

Васи́ль Миха́йлович Ткачу́к (10 грудня 1933, Королівка — 8 травня 2015, Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український політик, голова спостережної ради агрофірми «Прут», інвестор першої у СРСР комерційної газети «Агро»^[2]. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991). Народний депутат України 3-го скликання. Міністр сільського господарства і продовольства України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 грудня 1933 (с. Королівка, Коломийський район, Івано-Франківська область); українець.

Освіта: Івано-Франківський інститут нафти і газу (1970), інженер; Львівський політехнічний інститут, економіст.

З березня 1998 по квітень 2002 — Нардеп України 3-го скликання, виборчий округ № 86, Івано-Франківської області. На час виборів: голова правління агрофірми «Прут».

• Член фракції НДП (травень 1998 — грудень 1999),
• член групи «Відродження регіонів» (грудень 1999 — квітень 2001),
• член фракції Партії «Демократичний союз» (квітень 2001),
• член групи «Регіони України» (квітень — листопад 2001),
• член фракції «Регіони України» (з листопада 2001).
• Секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з липня 1998).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

• 1950—1952 — учень слюсаря, газозварник паровозного депо станції Коломия Львівської залізниці.
• 1952—1956 — служба на Балтійському флоті.
• 1956—1968 — завідувач спиртосховища, механік, завідувач виробництва, директор Підгайчиківського спиртзаводу. Член КПРС з 1961 року.
• 1968—1987 — голова правління колгоспу «Прапор комунізму» села Підгайчики Коломийського району.
• 1987—1992 — голова правління агрофірми «Прут» села Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області.
• 29 лютого 1991 — 8 грудня 1992 — Міністр сільського господарства і продовольства України^[3][4].
• З 1992 — голова правління, голова спостережної ради агрофірми «Прут».
• Депутат ВР СРСР (1985—1989),
• народний депутат СРСР (1989—1991) від Івано-Франківського національно-територіального виборчого округу № 47.
• Член президії Національної ради Конгресу української інтелігенції,
• голова комісії з питань економічного розвитку, підприємництва і фермерства.
• Почесний член Товариства «Просвіта».

6 лютого 1988 року за його фінансової участі виходить перший номер першої у СРСР комерційної газети «Агро» (Коломия).

Володів польською мовою.

Захоплення[ред. | ред. код]

Будівництво і дизайн укранської садиби, риболовля на гірських річках, садівництво, домашнє господарство. Помешкання Василя в Підгайчиках Коломийського району було оформлено ним разом із невісткою, ландшафтним дизайнером^[5].

Сім'я[ред. | ред. код]

• батько Михайло Юрійович (1910—1945);
• мати Марія Степанівна (1915—1977);
• дружина Анастасія Тихонівна (1932—2014) — пенсіонерка;
• син Любомир (1957) — працівник агрофірми «Прут»;
• син Михайло (1959—1992);
• дочка Світлана (1964) — підприємець;
• дочка Уляна (1983) — маґістрантка Дипломатичної академії МЗС України.

Нагороди[ред. | ред. код]

• Заслужений працівник сільського господарства України (1978).
• Герой Соціалістичної Праці (березень 1982).
• Ордени Леніна (1976, 1982), Трудового Червоного Прапора (1972). Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11.2000)^[6]. Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ст. (1999).
• Герой України (з врученням ордена Держави, 19 січня 2002).
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)^[7]
• Почесний член УАА (липень 2003).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• сайт ВРУ
• На Коломийщині помер Герой України Василь Ткачук. Коломийські вісти. 8 Травня 2015. Процитовано 04.02.2019.

Довідкові видання OpenSanctions · Герои страны Нормативний контроль GKG: /g/1215_hl0

п о р Герої Соціалістичної Праці А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  Двічі Герої • Тричі Герої

п о р Уряд Вітольда Фокіна Прем'єр-міністр Валентин Симоненко (в. о.) • Вітольд Фокін Віцепрем'єр-міністри Володимир Лановий • Костянтин Масик • Олександр Масельський • Валентин Симоненко • Віктор Ситник Міністри Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак

п о р Міністри аграрної політики України Олександр Ткаченко (1991–1992) Василь Ткачук (1992) Юрій Карасик (1992–1995) Павло Гайдуцький (1995–1996) Анатолій Хорішко (1996–1997) Михайло Зубець (1997) Юрій Карасик (1997–1998) Борис Супіханов (1998–1999) Михайло Гладій (1999–2000) Іван Кириленко (2000–2002) Сергій Рижук (2002–2004) Віктор Слаута (2004) Олександр Баранівський (2005–2006) Юрій Мельник (2006–2010) Микола Присяжнюк (2010–2014) Ігор Швайка (2014) Олексій Павленко (2014–2016) Тарас Кутовий (2016–2018) Максим Мартинюк (в. о.) (2018—2019) Ольга Трофімцева (в. о.) (2019) Роман Лещенко (2020–2022) Микола Сольський (2022—)

Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.