Толкунов Лев Миколайович — Вікіпедія

Толкунов Лев Миколайович
Народився 22 січня 1919(1919-01-22)[1]
станція Букреєвка Курського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація
Помер 13 липня 1989(1989-07-13) (70 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність журналіст, політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінь доктор історичних наук
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толкунов.

Лев Миколайович Толкунов (22 січня 1919(19190122), станція Букреєвка Курського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 13 липня 1989, місто Москва) — радянський діяч, журналіст, головний редактор газети «Известия», голова правління Агентства друку «Новини», голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Кандидат історичних наук (1968), доктор історичних наук (1980), професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничника. У 1937—1938 роках — студент Всесоюзного комуністичного інституту журналістики.

З 1938 по 1944 рік працював репортером відділу інформації, літературним співробітником, помічником головного редактора, військовим і спеціальним кореспондентом газети «Правда». У 1941—1944 роках — військовий кореспондент «Правди» на різних фронтах: Калінінському, Північно-Західному, Брянському, 4-му Українському, 2-му Білоруському. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944—1946 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). Закінчив три курси Літературного інституту імені максима Горького.

У 1946—1947 роках — спеціальний кореспондент газети «Правда».

У 1947—1951 роках — заступник відповідального секретаря, завідувач відділу редакції газети «За прочный мир, за народную демократию!».

У 1951—1957 роках — заступник редактора, редактор відділу соціалістичних країн газети «Правда».

У 1957—1960 роках — в апараті ЦК КПРС: консультант відділу. У 1960—1965 роках — заступник, 1-й заступник завідувача відділу ЦК КПРС по зв'язках з комуністичними і робітничими партіями соціалістичних країн.

18 жовтня 1965 — 2 лютого 1976 року — головний редактор газети «Известия».

У лютому 1976 — лютому 1983 року — голова правління Агентства друку «Новини».

2 лютого 1983 — 15 квітня 1984 року — головний редактор газети «Известия».

Очолював Радянський комітет за європейську безпеку і співробітництво, Спілку журналістів СРСР.

11 квітня 1984 — 24 травня 1988 року — голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР.

З травня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер 13 липня 1989 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Толкунов Лев Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Толкунов_Лев_Миколайович&oldid=28828636